Герцик Олександра Олексіївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Герцик.

Олекса́ндра Олексі́ївна Ге́рцик (1892, Полтава — 1964, Полтава) — українська акторка.

Герцик Олександра Олексіївна
Народилася	27 травня 1892(1892-05-27) Полтава
Померла	15 жовтня 1964(1964-10-15) (72 роки) Полтава
Поховання	Монастирське кладовище (Полтава)
Діяльність	акторка
Чоловік	Орел-Степняк Микола Григорович, Козловський Іван Семенович

Життєпис

Народилась у сім'ї Олексія Костянтиновича та Віри Василівни Герцик, мала трьох сестер — Катерину, Віру та Ганну.

У 1906—1909 роках працювала в театрі Миколи Садовського (Київ).

У 1911—1918 роках була провідною акторкою Полтавського музично-драматичного гуртка, що діяв при міському просвітянському домі імені Миколи Гоголя. 1920 року Олександра Герцик одружилася зі співаком Іваном Козловським^[1].

У 1930—1940-х роках жила в Москві. 1946 року повернулася до Полтави.

В останні роки життя Олександра Герцик дуже хворіла, перенесла ще одну важку операцію.

Померла Олександра Герцик 15 жовтня 1964 року. Похована на Монастирському цвинтарі Полтавського Хрестоздвиженського монастиря.

Ролі

• Софія, Харитина («Безталанна», «Наймичка» Івана Карпенка-Карого).
• Олена, Одарка («Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю — заведе в неволю» Марка Кропивницького).
• Орися («Лісова квітка» Любові Яновської).