Гринівка (Івано-Франківський район)

Гринíвка — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до Старобогородчанської сільської громади. Населення становить 659 осіб^[2].

село Гринівка
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Тер. громада	Старобогородчанська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA26040310020039163
Основні дані
Перша згадка	1707 (318 років)
Населення	▼ 659
Площа	21 км²
Густота населення	32,71 осіб/км²
Поштовий індекс	77711
Телефонний код	+380 3471
Катойконіми	гринівчáни гринівчáн гринівчáнка
Географічні дані
Географічні координати	48°51′28″ пн. ш. 24°27′56″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	414[1] м
Водойми	р. Невочинка
Місцева влада
Вебсторінка	Старобогородчанська громада
Староста	Федорів Оксана Степанівна[2]
Карта
Гринівка
Гринівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Гринівка.

Географічні відомості

Гринівка розташована уздовж Чорного лісу; з іншого боку знаходиться пагорб заввишки 420—450 метрів над рів. моря та мішаний ліс (лази). Сусідніми селами Гринівки є Нивочин і Лесівка, з якими її поєднують спільні традиції та звичаї^[3].

Селом протікає річка Невочинка.

Історія

Гринівка на мапі 1779—1783 рр. Фрідріха фон Міґа (позначена як пол. Reniowka).

Згадується у 1707 році^[4][5].

За історичними джерелами, територія сучасних трьох сіл у минулому була вкрита лісами. Місцеві жителі поступово освоювали ці землі, вирубуючи ліс та облаштовуючи поселення. Згідно з місцевою легендою, заснування села пов'язують із трьома братами, які працювали на цих землях. На честь одного з них, на ім'я Гринь, і було названо село^[3].

Одного разу сюди заїхав заможний пан. Місцевість припала йому до вподоби, тому й вирішив він тут оселитися. У пана було два сини: старший Гринь і молодший Лесь. Батько, як і належить, дав більшу частину землі старшому синові Гриневі, меншу — Лесеві. Сини розчистили свої ділянки, повиорювали, засіяли пшеницею, житом, ячменем. Із часом тут виросли три невеличкі, але дуже красиві села. Одне з них, що було на землях молодшого сина, назвали Лесівкою, інше (на честь старшого сина) — Гринівкою, а третє — Нивочин — від слів ниву чинити, тобто обробляти^[4][5].

Діяльність УПА

• 1 червня 1944 — спроба радянських партизанів Михайла Шукаєва прорватися з Чорного лісу на Станіславщині через оборону УПА-Захід між селами Грабівка-Гринівка Станіславської області (загони розгромлені, розпорошені, відкинуті в район дії німців, захоплений партизанський обоз і боєприпаси)^[6].
• 2 червня 1944 — біля Гринівки відбувся останній бій відділів УПА з радянськими партизанами з Чорного лісу. Було вбито 32 партизана, здобуто 5 кулеметів, 20 автоматів на інше озброєння^[7].
• 9 серпня 1945 — біля Гринівки відділ УПА (3 чоти, 90 стрільців під командуванням командира «Х»; також діяли сотенні «Р», «Вовк», «Явір») розгромив большевицький спецвідділ у силі близько сотні. Бій тривав ~2 години; лише ≈10 ворогів втекли, поранених у повстанців майже не було^[8].
• 10 січня 1946 — відділ УПА під командуванням «П» наскочив на відділ більшовиків у Гринівці, де вбили 23 співробітника НКВС, серед них — оперуповноваженого НКДБ капітана Калмикова^[9].
• 24 січня 1946 — відбувся 1-годинний бій під селом Гринівка, де вбито 25 (за іншими даними — 30 та 20 тяжко поранених^[10]) радянських військовослужбовців. Загинули 14 воїнів УПА^[11].

Населення

За даними на 1939 рік, населення села становило 950 осіб, з яких 940 були українцями та 10 поляками^[12].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису України 2001 року^[13]

Мова	Кількість	Відсоток
українська	687	100 %
Усього	687	100 %

Релігія

В селі діє церква Вознесіння Христового, яка збудована ще в 1860 році і є історичною пам'яткою села^[3].

Вперше сільська дерев'яна церква Святих апостолів Петра і Павла згадана в акті візитації 1756 року.

Збережена дерев'яна церква з Гринівки походить з 1860 року.

Була дочірньою (філіяльною) до матірної (парафіяльної) церкви сусіднього села Лесівка.

У 2010 році святкували 150-ліття церкви. Вівтар церкви орієнтований до північного сходу.

Дерев'яна дзвіниця розташована зі сходу від церкви.

На сільському цвинтарі мали б зберегтися дерев'яні(?) богослужебна каплиця Св. Івана Богослова та дзвіниця, зведені 1897 року.

Цікаво, що на місці каплиці ще у 1783 році існувала сільська церква^[14].

Відомі люди

• Гложик Олекса Іванович «Дунай» (1910—1948) — заступник керівника кущової ОУН, народився в с. Гринівка Богородчанського району, помер у квітні 1948 р., тодішній Перегінський район.
• Дем'яник Андрій Федорович «Рашпіль» (1913—1945) — керівник кущової ОУН, народився в с. Гринівка Богородчанського району, помер у серпні 1945 р., місце смерті невідоме.
• Остапів Петро Тимофійович «Лесь» (1928—1951) — охоронець кущової ОУН, народився в с. Гринівка Богородчанського району, помер 21.08.1951 р. у Чорному Лісі.
• Сенич Іван Олексійович «Смерека» (?—1947) — керівник кущової ОУН, народився в с. Гринівка Богородчанського району, помер 08.11.1947 р., місце смерті невідоме.
• Стефанів Дмитро Федорович «Вовк» (1910—1948) — керівник кущової ОУН, народився в с. Гринівка Богородчанського району, помер 17.04.1948 р. у с. Нивочин Богородчанського району.
• Ткачук Василь «Карлик» (?—1946) — господарчий СКВ, народився в с. Гринівка Богородчанського району, помер 24.04.1946 р., місце смерті невідоме.
• Яцків Федір Васильович «Ляндвин» (1923—1947) — керівник кущової ОУН, народився в с. Гринівка Богородчанського району, помер у вересні 1947 р. у Чорному Лісі.

Джерело: «Реабілітовані історією»: книга перша та друга^[15][16].