Гусятинська центральна районна клінічна лікарня

Комунальне некомерційне підприємство Гусятинська Комунальна Районна Лікарня — лікувальний заклад у смт Гусятині Тернопільської області України.

Комунальне некомерційне підприємство Гусятинська Комунальна Районна Лікарня
Головний лікар	Т. В. О. Головного лікаря Місяць А. В.
Кількість ліжок	165
Країна	Україна
Адреса	вул. Б. Лепкого, 1, смт Гусятин
Координати	49°04′17″ пн. ш. 26°11′35″ сх. д.

Історія

В епоху середньовіччя медична допомога на Гусятинщині надавалася священиками та монахами. Зокрема, монастир у Гусятині мав окремі келії для хворих та покалічених. Практикували цирульники, костоправи, баби-повитухи, знахарі, широко застосували мали лікувальні трави, заговори, «скидання вроків».

В 1772 р. в Гусятині розміщено австрійський гарнізон, що користувався послугами армійського лейб-медика. У 1880 р. в Гусятині відкрито лікарню на 16 ліжок, працювало 4 лікарів.

На початку XX століття в містечку працював уродженець краю лікар Королик, але помер у молодому віці, заразившись від пацієнта.

Під час першої світової війни в Гусятині розгортались військові шпиталі австро-угорської та російської армій. За Польщі була побудована лікарня в районі залізничного вокзалу. Наприкінці 1930-х працювали лікарі І. Йопша та І. Малиновський. Також був акушер-гінеколог, два дантисти, аптекар Петерсієв.

Під час німецької окупації лікарі І. Йошпа та Е. Маркус переховувалися в людей у с. Трибухівцях. Лікарню в Гусятині очолював І. Малиновський, якому допомагали лікарі Куніцький, Комаровський, Зарицький.

У березні 1944 організовано райздороввідділ, який очолив І. Йошпа. Створюється амбулаторія у складі завідувача фельдшера Т. Парамея, акушерки М. Пінчук та завідувачки аптеки Б. Фаєр. Стаціонар, через відсутність у Гусятині приміщення, розгорнуто в с. Личківцях (головний лікар О. Нечаєнко). У квітні 1944 р. в містечко прибувають терапевт А. Білінська та хірург В. Стацький. З серпня 1944 стаціонар із Личківців переводять у Гусятин. У квітні 1945 р. його очолює Н. Рижак. У 1946 р. стаціонар розширюється до 35 ліжок. Райздороввідділом завідували В. Шкробот, М. Ткаченко, Г. Гладкий, П. Дерев'янчук.

З 1 січня 1947 р. в Гусятинській лікарні розгорнуто 50 ліжок, головним лікарем призначають В. Шкробота. Розгортається хірургічний відділ, епідбригада, клінічна лабораторія. Наприкінці 1947 стаціонар, амбулаторію і лабораторію об'єднано в один заклад.

У 1950 лікарня має хірургічний відділ з ЛОР-ліжками, терапевтичний відділ з дитячими ліжками, пологовий відділ із гінекологічними ліжками, інфекційний та поліклінічний відділи. Зростає число лікарів. У липні 1957 р. райздороввіділ ліквідовується, охорону здоров'я очолює головний лікар центральної районної лікарні. Наприкінці 1958 головним лікарем Гусятинської лікарні стає В. Богач, а з квітня 1960 А. Павлов.

1 січня 1963 р. Гусятинський район об'єднано з Чортківським і лікарня на два роки отримала назву — Гусятинська номерна лікарня № 3. Але вже з 1965 р. відновлено Гусятинський район у складі колишніх Гусятинського, Копиченського та Гримайлівського районів. Головним лікарем району стає П. Скрипник. Після його смерті з березня 1973 р. головним лікарем стає М. Парамей. Лікарня розширюється до 250 ліжок за рахунок ліквідації Личківської, Товстенської та Самолусківської лікарень.

У 1974 розпочато і в 1978 закінчено будівництво 3-поверхового терапевтичного корпусу. Розпочато будівництво 4-поверхового корпусу поліклініки. Організовані травматологічна, анестезіологічна, кардіологічна служби, сучасна лабораторія. В 1981 р. головним лікарем призначається А. Гаврилюк. У 1983 р. стала до ладу нова поліклініка і розпочалося будівництво нового 4-поверхового терапевтичного корпусу, яке завершилося наприкінці 1985 р. В наступні роки організовано анестезіологічний відділ, впроваджено УЗД-діагностику, фіброгастроскопію, лазеротерапію.

У 1990 р. завершено будівництво господарського корпусу лікарні (харчоблок, пральня, гаражі). З 1990 розпочато будівництво нового хірургічного корпусу. Потужність лікарні збільшилася до 410 ліжок. У 1995 р. в Гусятинській лікарні працювало 90 лікарів, 255 середніх медпрацівників. Загалом ліжковий фонд району становив 735 ліжок, медичну допомогу надавали 173 лікарі.

Персонал

Головні лікарі

• О. Нечаєнко — 1944 — квітень 1945
• Н. Рижак — квітень 1945
• Василь Шкробот — 1946—1959^[1]
• В. Богач — 1959 — квітень 1960
• А. Павлов — квітень 1960—1965
• П. Скрипник — 1965 — березень 1973
• М. Парамей — березень 1973—1981
• А. Гаврилюк — 1981—
• Василь Петрович Веселовський — нині

Лікарі

• Юрій Ковальчук — завідувач хірургічного відділення з 2000
• Ніна Олійник — лікар-гінеколог у 1978—1983^[2]

Медсестри