Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Живко Валентина Степанівна

майстриня художньої кераміки З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Валентина Степанівна Живко (нар. 9 квітня 1950, Краснодон, Ворошиловградська обл. (нині Луганська обл.) 10 грудня 2018) — українська гончарка, майстриня художньої кераміки. Членкиня НСМНМУ (1990).[1]

Коротка інформація Живко Валентина Степанівна, Народилася ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Народилася у Краснодоні на Донбасі, де батько працював шахтарем. У віці 5 років сім'я повернулася на Вінниччину, у село Бубнівка, звідки були родом батьки. Після закінчення школи Валентина навчалася на швачку.

Мистецтву кераміки та гончарства Валентина Живко навчалася у Фросини Міщенко. З 1995 року працювала на виробничо–художньому об'єднанні «Бубнівська кераміка» на Гайсинщині Вінницької області, яке було створене за підтримки Національної спілки майстрів народного мистецтва України[2]. Вела гурток кераміки у місцевій школі.

У гончарних виробах майстриня часто використовувала рослинні орнаменти, картини побу­ту, народні образи та еле­менти українського села.

В останні роки Валентина Живко створила серію робіт із білої глини, це коники і баранці, які мають мінімум розпису або зовсім його позбавлені, прикрашені декоративними елементами — грива, хвіст, прикраси на грудях і на ногах. У роботах із білої глини майстриня основний акцент ставить на фактурність, що надає їм самобутності.

Учасниця всеукраїнського симпозіум кераміки у смт. Седнів Чернігівської області (1988). Учасниця пленера гончарів у Бубнівці.

Померла 10 грудня 2018 року після перенесеного інсульту у селі Бубнівка.

Remove ads

Виставки

Учасниця всеукраїнських мистецьких виставок, пленерів гончарів у Бубнівці!

Персональні виставки відбулися у Києві, Вінниці (2009). Остання виставка відбулася у Вінницькому обласному центрі народної творчості, на якій художниця представила картини у стилі народного малярства[3].

Вироби

У традиціях бубнівської кераміки створювала миски, глечики, горщики, куманці, барильця, баранці, підсвічники, дитячі іграшки.

Вироби зберігаються у Національному музеї-заповіднику українського гончарства в смт. Опішня Зіньківського району Полтавської області, Вінницькому краєзнавчому музеї, Музеї історії міста Ладижина Вінницької області, МУНДМ, Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара» (Київ).

Основні вироби

«Баранець», 2008 р.

Казкові звірі — леви, баранці, коники.

Миски, посудини для вареників, вази, підсвічники.

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads