З жінками по-доброму не можна

«З жінками по-доброму не можна» (фр. On est toujours trop bon avec les femmes) — роман-містифікація Ремона Кено, французького, письменника, перекладача, есеїста, члена Ґонкурівської академії. Українською мовою роман «З жінками по-доброму не можна [Архівовано 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.]» у 2019 видало Видавництво «Астролябія» у перекладі Ярини Тарасюк у рамках проекту Класична та сучасна європейська література в Україні^[1] за фінансової підтримки програми «Креативна Європа» Європейської Комісії.

«З жінками по-доброму не можна»

Обкладинка українського перекладу роману Ремона Кено "З жінками по-доброму не можна"
Автор	Ремон Кено
Назва мовою оригіналу	On est toujours trop bon avec les femmes
Країна	Франція
Мова	французька
Жанр	Роман
Видавництво	Видавництво "Астролябія"
Видано	2019
Сторінок	256
ISBN	978-617-664-158-2
Перекладач(і)	Ярина Тарасюк

Про роман

Роман уперше опубліковано 1947 року. Тоді авторство роману було приписане не Ремону Кено, а Саллі Марі з приміткою, що французькою його переклав Мішель Прель. Згодом сам письменник усунув ці інспірації, і світ дізнався, хто насправді автор роману про ірландське повстання у британському Дубліні 1916 року^[2].

Це проста й алюзивна, цнотлива й масна, героїчна й безладна, безмовна й галаслива, прозора й затуманена нереальна історія з нереальними персонажами, названі іменами героїв "Улліса" Джеймса Джойса, у реальному Дубліні під час реального Великоднього повстання 1916 року. Дія відбувається в забарикадованому поштовому відділенні ще британського Дубліна, коли його захопили готові віддати життя за свободу своєї любої Ірландії повстанці, а у вбиральні тим часом зачаїлася юна британська поштарка Ґерті. Без неї усе було б просто: чесні, чисті, відважні ірландські хлопці стріляли б по британцях і так прокладали б собі дорогу до слави, до «Ґіннесу» чи до героїчної смерті. Але тепер їхнім іменам не місце на перших шпальтах світової історії, а лише на сторінках літературно-перекладацької містифікації.