Захарченко Валентина Олександрівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Захарченко.

Валенти́на Олекса́ндрівна Заха́рченко (Іконник-Захарченко; 2 серпня 1941(19410802), Харків) — українська хорова диригентка, піаністка, педагог. Народна артистка України (1997).^[1]

Захарченко Валентина Олександрівна
Псевдо	Іконник-Захарченко Валентина Олександрівна
Народилася	2 серпня 1941(1941-08-02) (84 роки) Харків
Діяльність	хоровий диригент, піаністка, педагог
Відома завдяки	художній керівник Ансамблю класичної музики імені Бориса Лятошинського Національного будинку органної та камерної музики України
Alma mater	Київська консерваторія
У шлюбі з	Іконник Віктор Михайлович
Нагороди	Народна артистка України (1997)

Життєпис

1967 — закінчила Київську консерваторію (клас хорового диригування Елеонори Виноградової, фортепіано — Олени Вериківської).

1968—1970 — працює методистом Київського відділення Музично-хорового товариства УРСР.

З 1973 працює у Київському камерному хорі (згодом — Ансамбль класичної музики імені Бориса Лятошинського Національного будинку органної та камерної музики України). 1985—1990 — його головна хормейстерка, 1999—2000 — диригентка, з 2000 — художня керівниця.

Водночас 1990—2002 — викладачка Київського університету культури і мистецтв.

Поєднує роботу концертмейстерки, органістки-акомпаніаторки і диригентки.

Здобутки

Здійснила прем'єрне виконання в Україні таких творів як:

• «Висока меса», «Пасіони за Матвієм» і «Пасіони за Йоанном» Й.-С. Баха
• Ораторії «Ілія» та «Павло» Ф. Мендельсона
• «Сім слів Спасителя на Хресті», «Пори року» та «Створення світу» Йозефа Гайдна
• «Юда Маковей» Г. Генделя
• «Реквієм» Л. Керубіні
• «Урочиста меса» Дж. Россіні
• «Німецький реквієм» Й. Брамса
• «Stabat mater» А. Дворжака
• Меси Ф. Шуберта

Визнання

• 2011 — Орден княгині Ольги III ступеня
• 1997 — Народна артистка України