Зільберштейн Андрій Ілліч

Андрій Ілліч Зільберштейн (нар. 24 вересня 1897, Москва — пом. 30 червня 1984, Харків) — український педагог, фахівець  з дидактики, історії педагогіки вищої школи, завідувач кафедри педагогіки (1939—1974) в Харківському державному педагогічному інституті. Кандидат педагогічних наук. Професор (1947). Відмінник народної освіти УРСР. Медаль А. С. Макаренка.

Андрій Ілліч Зільберштейн
Народився	24 вересня 1897(1897-09-24)  Москва, Російська імперія
Помер	30 червня 1984(1984-06-30) (86 років)  Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	викладач університету, педагог
Alma mater	ХІНГ
Заклад	Харківська державна академія культури, Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України і Харківський державний педагогічний інститут імені Г. С. Сковороди
Нагороди	медаль А. С. Макаренка
Звання	професор

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зільберштейн.

Освіта

У 1914 році Андрій Зільберштейн закінчив Харківське реальне училище № 1. Працював заступником голови Пролетарського культурно-просвітницького центру. З того ж року розпочинає навчання у Петроградському психоневрологічному інституті.

Протягом 1920—1923 років здобував освіту на промисловому факультеті Харківського інституту народного господарства. Упродовж 1924–1926 років навчався на правовому факультеті Харківського інституту народного господарства. Одержав спеціальність юриста-криміналіста.

У 1940 році здобував освіту в Університеті марксизму-ленінізму для наукових робітників у Харкові.

Трудова діяльність

Трудову діяльність розпочав на посаді заступника голови пролетарського культурно-просвітницького центру (1917—1918). Згодом працював інструктором відділу пролетарського культурно-просвітницького центру у 1918—1920 років.

У 1920–1921 роках обійняв посаду завідувача відділу й курсів підготовки позашкільних працівників у Харківському губернському відділі народної освіти.

Протягом 1921–1934 років очолював курси підготовки позашкільних працівників був завідувачем відділу у системі Наркомосу УСРР.

У 1922–1934 роках був заступником редактора журналу «Шлях освіти»^[1].

Упродовж 1928–1935 років — завідувач кафедри Всеукраїнського інституту комуністичної освіти^[2].

У 1935–1937 роках завідував відділом Центрального психоневрологічного інституту.

Зільберштейн А. І. обіймав посаду завідувача кафедри педагогіки Харківського державного педагогічного інституту упродовж 1939–1974 років. Викладав предмети: «Система народної освіти», «політико-просвітницька робота», «педагогіка», «історія педагогіки». Під час німецько-радянської війни виконував функції воєнного комісара госпіталю.

У 1974—1984 роках — професор кафедри педагогіки та психології^[2].

Пішов з життя 30 червня 1984 року у Харкові.

Наукова діяльність

Основною сферою діяльності Андрія Зільберштейна була педагогіка.^[3]

Під керівництвом А. І. Зільберштейна підготовлено й успішно захищено 26 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук.

Андрій Ілліч Зільберштейн є автором понад 100 публікацій, серед яких:

• Зільберштейн А. І. К. Д. Ушинський про наочне навчання // Комуністична освіта. 1940. №10.
• Зильберштейн А. И. О новом учебнике педагогики // Советская педагогика. 1957. №4.
• Зільберштейн А. І. Організація колективних досліджень з дидактики – невідкладне завдання // Радянська школа. 1962. №5.
• Зільберштейн А. І. Наполегливо вивчати і творчо застосовувати педагогічну теорію // Дошкільне виховання. 1965. №2.

• «Два світи — дві системи освіти й виховання». 1973.
• «Проблема розвитку пізнавальної активності школярів у творах К. Д. Ушинського». 1974.
• «Про вдосконалення педагогічної підготовки студентів педінститутів». 1974.
• «Формуючий експеримент як метод науково-педагогічних досліджень». 1975.
• «Проведення екзаменів і заліків у вищій школі» (1979)

Відзнаки та нагороди

• Значок «Відмінник народної освіти УРСР»;
• Медаль А. С. Макаренка (1969).