Кафедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці (Луцьк)

Катедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці — греко-католицький храм, що споруджується в місті Луцьку, який розташовується за адресою вулиця Львівська 1Б. Собор є єпископським осідком Луцького екзархату УГКЦ.

Катедральний Собор Різдва Пресвятої Богородиці
50°44′35″ пн. ш. 25°17′59″ сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Волинська область, Луцьк
Належність	УГКЦ
Юрисдикція	Луцький екзархат УГКЦ
Настоятель	Омельчук Тарас В'ячеславович
Адреса	вулиця Львівська, 1Б
Вебсайт	cathedral-lutsk-ugcc.netlify.app
Кафедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці (Луцьк) (Україна)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кафедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці.

Історичне підґрунтя

Кафедральним храмом греко-католицької Луцької єпархії була в XVI—XVIII ст. соборна церква святого Івана Богослова у Луцькому замку. Після її розібрання з метою побудови нового величного собору у другій половині XVIII ст. кафедру було перенесено до Хрестовоздвиженської церкви Луцького василіянського монастиря, яка належала раніше Луцькому братству. Цей храм зруйнувала пожежа на початку ХІХ ст. і відбудований лише частково через декілька десятиліть, після повернення до рук православної громади (Луцька греко-католицька єпархія була скасована царським урядом у 1828 р., а більшість унійних парафій примусово переведені в православ'я після Полоцького собору 1839 року). Тому на момент відновлення ієрархії і структур греко-католицької церкви в Радянській Україні починаючи з 1988 року греко-католики не мали в Луцьку жодного храму.

Історія будівлі та заснування парафії

Будівля нинішнього Кафедрального собору Різдва Богородиці збудована наприкінці ХІХ ст. як каплиця при Луцькому військовому гарнізонному шпиталі. У міжвоєнний період з відкриттям у приміщеннях колишнього шпиталю семінарії, спершу Луцько-Житомирської, а згодом відновленої Луцької дієцезії, каплицю було перетворено на невеликий семінарський костел Найсвятійшого Серця Ісуса, де проходили заняття з практичної літургіки для її вихованців.

У 1934 р. семінарійний костел коштом вірян було перебудовано в повноцінну парафіяльну церкву, В той же рік костел було освячено тодішнім ординарієм Луцьким Стефаном Вальчикевичем з додаванням до вже існуючої посвяти Найсвятійшому Серцю Ісуса другої - святій Терезі від Дитятка Ісуса, яка від 1927 року була проголошеною покровителькою Луцької дієцезії. ^[1]

У тому ж році настоятелем парафії призначено о. Казимира Возницького - викладача канонічного права та літургії в сусідній семінарії. З радянською окупацією о. Казимир намагався перебратись на територію західної Польщі, окуповану німецькими військами. Був затриманий при спробі перетину кордону та репресований в ГУЛАГ (Каргопольський ВТТ).^[2]

В 1941 після нападу Німеччини на СРСР та укладення угоди Сікорського-Майського був амністований та направлений для проходження військової служби в армії генерала Владислава Андерса. Помер від виснаження через 2 дні після прибуття у пункт збору^[2].

Історія сучасної парафії

Перша в повоєнній історії громада греко-католиків в м. Луцьку почала формуватися весною 1990 року. 21 травня 1992 року ініціативна група, ядро якої становили вихідці з Галичини під очільництвом Василя Химина, зареєструвала в місцевих органах влади громаду Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ. У тому ж році Луцька міська рада передала громаді приміщення колишнього римо-католицькою костелу, який служив гарнізонною каплицею для військових інвалідів, а в міжвоєнний період, семінарською каплицею Луцької римо-католицької дієцезії та згодом парафіяльним костелом Найсвятійшого Серця Ісуса та св. Терези. ^[3].

Спочатку протягом 1992 року громаду обслуговували священики зі Львова, які служили під встановленим поблизу каплиці хрестом. Пізніше їх змінили отці чину Василія Великого, а зокрема о. Григорій Бардак ЧСВВ, який на той час опікувався греко-католиками міста Володимира-Волинського. Протягом 1992—1995 років, завдяки допомозі закордонних жертводавців, парафіяни відновили дощенту знищену будівлю колишнього костелу, яку передала їм місцева влада^[3].

У квітні 1995 р. на Вербну Неділю призначений настоятелем парафії о. Роман Бегей відслужив першу Божественну Літургію вже всередині приміщення храму, де ще здійснювалися опоряджувальні роботи. Того ж року 28 травня єпископ-помічник Львівської архієпархії УГКЦ і титулярний єпископ Адріане Василь Медвіт освятив приміщення храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці. У 2001 році церкву було розписано. При церкві діє недільна школа^[3]. Окрім духовенства при храмі служать черниці Згромадженні сестер Божого Провидіння^[4].

Станом на 2025-ий рік в катедральному Соборі служать настоятель о. Тарас Омельчук, сотрудник о. Ярослав Пелих та емерит отець-мітрат Роман Бегей, також допомагають у служінні сестри «Божого Провидіння», які ведуть при храмі катехитичну школу. При храмі розвиваються парафіяльні спільноти: хор, вівтарна дружина, марійська дружина, братство святого Йосафата, матері в молитві.^[5]

Також проводиться реконструкція старої будівлі собору. Завершено будівництво корпусу майбутнього пасторального центру парафії. Планується реконструкція храмової частини будівлі та зведення дзвінниці, продовжуються роботи над благоустроєм території собору^[5].

Єпископська кафедра Луцького екзархату

Після створення у 2008 році в УГКЦ Луцького Екзархату колишньому костелу було надано статус катедрального храму Луцьких греко-католицьких єпископів. 12 квітня 2008 року в соборному храмі Різдва Пресвятої Богородиці в Луцьку відбулася інтронізація (введення на престол)  першого Луцького екзарха УГКЦ титулярного єпископа Цезаріани Йосафата Олега Говери.

Див. також

• Храми Луцька