Концепція градуалістичної еволюції

Концепція градуалістичної еволюції, думка, згідно з якою еволюція органічного світу є процес безперервний і поступовий. Градуалістичної точки зору дотримувався Ч. Дарвін, неодноразово посилаючись на слова В. Лейбніца, що «природа не робить стрибків». В принципі ж Ч. Дарвін вважав еволюцію процесом аж ніяк не безперервним, хоча і поступовим при переході одного виду до іншого. Зазвичай к.г.е. протиставляють концепцію переривчастої рівноваги (пунктуалізм).

Спочатку суперечки градуалістів з пунктуалістами були досить бурхливими, але сьогодні ці дві концепції досить мирно уживаються в межах єдиної еволюційної теорії, що розвивається. Вони справедливо вважаються такими, що не суперечать одна одній, а взаємно доповнюють, і швидко обростають всілякими прикладами, уточненнями, доповненнями та обґрунтуваннями. Більшість фахівців визнають, що еволюція іноді може йти за пунктуалістичним, іноді — за градуалістичним сценарієм.

Обидві концепції, однак, досі належать до числа «емпіричних узагальнень», а не суворих теорій — як, втім, і практично всі інші закони еволюції. У чималій мірі це пояснюється тим, що нікому поки що не вдалося з'ясувати точне кількісне співвідношення градуалістичної і пунктуалістичної складових в еволюційному процесі.

Британські біологи^[1] придумали дивно просту методику, що дозволяє вирішити давню суперечку між прихильниками теорії поступової еволюції (градуалізм) і прихильниками стрибкоподібної еволюції (пунктуалізм). Виявилося, що співвідношення градуалістичної та пунктуалістичної складових еволюційного процесу можна оцінити кількісно, співставивши довжини гілок «еволюційних дерев» — стандартних реконструкцій еволюційного розвитку різних груп організмів, які будуються на основі порівняння нуклеотидних послідовностей ДНК. Проаналізувавши дерева, побудовані для 122 груп, вчені прийшли до висновку, що в середньому 22 % відмінностей в ДНК виникає під час коротких періодів інтенсивного видоутворення, а решта 78 % поступово накопичуються під час довгих «градуалістичних» періодів. Стрибкуватість еволюції більшою мірою властива рослинам і грибам і в меншій — тваринам.