Крамаревський Леонід Миколайович

Леонід Миколайович Крамаревський (нар. 9 квітня 1884, c. Іванків, нині Коропський район, Сумська область — пом. 1937 м. Каліш, Польща) — український військовик, підполковник Армії УНР. Лицар «Хреста Симона Петлюри».

Леонід Крамаревський
Народження	9 квітня 1884(1884-04-09) c. Іванків, Коропського району Сумської області
Смерть	1937(1937) м. Каліш, Польща
Поховання	Великопольське воєводство
Країна	УНР
Приналежність	Армія УНР
Звання	Підполковник  Підполковник
Командування	штабіст 20-го куреня 7-ї бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії.
Війни / битви	Перша світова війна Українсько-радянська війна
Нагороди	Хрест Симона Петлюри

Відповідно до українського законодавства є борцем за незалежність України у XX столітті.^[1]

Життєпис

Народився у с. Іваньків Переяславського повіту Полтавської губернії. Закінчив гімназію, Віленське піхотне юнкерське училище (1905). 26 вересня 1916 р. — 15 січня 1918 р. — курсовий старшина та лектор з адміністрації Віленського військового училища у Полтаві. Останнє звання у російській армії — підполковник.

З січня 1920 р. служив у 1-му рекрутському полку у Могилеві-Подільському, у чині козака. З 15 березня 1920 р. — командир чоти цього полку. З 12 червня 1920 р. — старшина 22-го стрілецького куреня 3-ї Залізної дивізії. З 11 грудня 1920 р. — приділений до штабу 20-го куреня 7-ї бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії.

Помер у м. Каліш, похований у Щепіорно.

Нагороди

Хрест Симона Петлюри (нагороджений під № 67)^[2]

Див. також

• Українська революція
• УНР