Лесівка (Івано-Франківський район)

Лесíвка — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до Старобогородчанської сільської громади. Населення становить 364 особи^[2].

село Лесівка
Село Лесівка Село Лесівка
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Тер. громада	Старобогородчанська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA26040310030042927
Основні дані
Перша згадка	1707 (318 років)
Населення	▬ 364
Площа	10,34 км²
Густота населення	33 осіб/км²
Поштовий індекс	77738
Телефонний код	+380 3471
Катойконіми	лесівчáни лесівчáн лесівчáнка
Географічні дані
Географічні координати	48°50′47″ пн. ш. 24°26′28″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	462[1] м
Водойми	р. Невочинка
Місцева влада
Вебсторінка	Старобогородчанська громада
Староста	Хмелівська Ніна Ярославівна[2]
Карта
Лесівка
Лесівка
Мапа
Лесівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Лесівка.

Географічні відомості

З північного боку обох сіл починається Чорний ліс, а на південь від Гринівки та на схід від Лесівки розташована плавна невисока гора з відміткою 420—450 м над рівнем моря^[3].

Селом протікає річка Невочинка.

Історія

Лесівка на мапі 1779—1783 рр. Фрідріха фон Міґа (позначена як пол. Leczowka).

Згадується у 1707 році^[4][5].

Існують три легенди про походження назви села. За однією з них, коли селу загрожувала татарська навала, на місце теперішнього розташування сіл прибула громада приходьків і біженців-переселенців. Ватажками цих громад були Лесь і Гринь. Громада Гриня поселилася на теренах с. Гринівка, а громада Леся — на південному заході, в с. Лесівка. Відбивши напад татар, вони вирішили залишитися тут. Село почало розбудовуватись і відроджуватись. Головною зміною було те, що всі будівлі почали зводити на горбах, а долина, де колись стояло село, стала широким полем. Відтоді село почали називати Лесівкою. А про козацькі здобутки і славу село пам'ятає й досі — навіть залишилася назва одного урочища Козацьке^[3].

За іншою версією, одного разу сюди заїхав заможний пан. Місцевість припала йому до вподоби, тому й вирішив він тут оселитися. У пана було два сини: старший Гринь і молодший Лесь. Батько, як і належить, дав більшу частину землі старшому синові Гриневі, меншу — Лесеві. Сини розчистили свої ділянки, повиорювали, засіяли пшеницею, житом, ячменем. Із часом тут виросли три невеличкі, але дуже красиві села. Одне з них, що було на землях молодшого сина, назвали Лесівкою, інше (на честь старшого сина) — Гринівкою, а третє — Нивочин — від слів ниву чинити, тобто обробляти^[4][5].

Населення

За даними на 1939 рік, населення села становило 590 осіб, з яких усі були українцями^[6].

У 1880 році було 356 осіб у громаді та 5 на території двору (греко-католики, за винятком кількох римо-католиків)^[7].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису України 2001 року^[8]

Мова	Кількість	Відсоток
українська	363	100 %
Усього	363	100 %

Релігія

Окрасою села є старовинна церква, закладена на початку XIX століття. Про її вік свідчить напис на камені фундаменту з датою 1820 року. З лівого боку біля церкви знаходяться кілька захоронень видатних людей села. Серед них є і священик Омельян Кропивницький і з правої сторони Григорій Грибович^[3].

Відомі люди

• Яцків Михайло Юрійович (1873—1961) — український письменник, член модерністського угруповання «Молода муза».
• Коротницький Михайло Юрійович «Маяк» (1923—1951) — керівник Тлумацького надрайпроводу ОУН, народився в с. Лесівка Богородчанського району, помер 13.03.1951 р. у с. Клубівці Тисменицького району.
• Пронь Василь Дмитрович «Богдан», «Спец» (1930—1950) — стрілець боївки кущової ОУН, народився в с. Лесівка Богородчанського району, помер 21.05.1950 р. у с. Діброва Рогатинського району.
• Тимчук Юрій Іванович «Нечай» (1932—1952) — стрілець боївки «Маяка», народився в с. Лесівка Богородчанського району, помер 21.03.1952 р. (розстріляний).
• Яцків Іван Миколайович «Ромко» (1928—1951) — член ОУН, народився в с. Лесівка Богородчанського району, помер 04.01.1951 р. у с. Грабівка Калуського району.

Померли

• Свидерський Володимир «Бурлак», «Бурий» (1910—1945) — керівник боївки Станіславського надрайпроводу ОУН, народився в м. Тернопіль, помер 06.04.1945 р. у с. Лесівка Богородчанського району.
• Семочко Олексій Михайлович (1911—1945) — вояк УПА, народився в с. Ямниця Тисменицького району, помер 1945 р. у с. Лесівка Богородчанського району.
• Хименец Олекса Семенович «Благий» (1912—1945) — командир куреня УПА «Месники», народився в с. Саджава Богородчанського району, помер 20.03.1945 р. у с. Лесівка Богородчанського району.
• Гусак Василь Васильович «Вивірка» (1913—1946) — народився в с. Саджава. Сотенний відділу 78 «Верховинці». Загинув у с. Лесівка, там й похоронений.
• Гук Степан Юрійович (1922—1945) — стрілець сотні «Благого», народився в с. Церковна Долинського району, помер 1945 р. у с. Лесівка Богородчанського району.

Джерело: «Реабілітовані історією»: книга друга^[9].