Недобоївська сільська територіальна громада

Недобоївська сільська громада — територіальна громада України, у Дністровському районі Чернівецької області. Адміністративний центр — село Недобоївці.

Недобоївська сільська територіальна громада
Герб громади
Прапор громади
Основні дані
Країна	Україна
Область	Чернівецька область
Район	Дністровський район
Код КАТОТТГ	UA73040110000040354
Утворена	14 серпня 2015 року
Адмін. центр	Недобоївці
Територія та населення
Площа	79,51 км²
Населення	7006 осіб (2018)
Густота	88,11 осіб/км²
Населені пункти
Міста	0
Селища	0
Села	7
Органи влади
Рада	Недобоївська сільська рада
Вебсторінка	https://gromada.org.ua/gromada/nedoboivska/
Голова громади	Юрій Михайлович Юзва
Недобоївська сільська громада у Вікісховищі

Площа громади — 79,51 км², населення — 7006 мешканців (2018).^[1]

Утворена в рамках адміністративно-територіальної реформи 2015 року. До складу громади ввійшли Долинянська, Керстенецька, Недобоївська та Ставчанська сільські ради Хотинського району, які 12 серпня 2015 року ухвалили рішення про добровільне об'єднання громад. А 14 серпня утворення громади затверджене рішенням обласної ради.

Населені пункти

До складу громади входять 7 сіл:

Населений пункт	Населення (2020)
Недобоївці	2965
Ставчани	1363
Долиняни	1319
Керстенці	1161
Ширівці	1600
Зарожани	2730
Владична	1579
Загальна кількість	12717

Символіка

Затверджена 27 вересня 2018 р. рішенням сесії сільської ради. Автори — В. М. Напиткін та К. М. Богатов.

Герб

В срібному щиті, мурованому рваним каменем, з лазуровою хвилястою базою, червоні крила вітряка в косий хрест, супроводжувані угорі і знизу червоними яблуками з зеленими листочками, по сторонам — пурпуровими квітами бузку. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою короною громади. Унизу картуша напис «Недобоївська громада».

Срібне поле, муроване рваним каменем — стилізоване зображення кам'яних мурів, традиційних для сіл громади, водночас стилізований натяк на вислів «мій дім — моя фортеця»; крім того, камені, з яких складається мур, означають єдність і сіл, і людей громади, їхню спільну мету. Крила вітряка — знак того, що ця місцевість здавна славилася млинами і хліборобством. Яблука означають садівництво, один з традиційних промислів жителів громади. Квіти — символ легенди про кущ бузку, в який колись перетворилися два сини могутньої віщої жінки, Дьордій та Іван. Лазурова база — символ навколишніх озер.

Прапор

Квадратне полотнище поділене горизонтально хвилясто на білу, муровану рваним каменем, і синю смуги у співвідношенні 5:1. На верхній смузі червоні крила вітряка в косий хрест, супроводжувані угорі і знизу червоними яблуками з зеленими листочками, по сторонам — пурпуровими квітами бузку.