Палац італійської цивілізації

Палац італійської цивілізації (італ. Palazzo della Civiltà Italiana), також Палац цивілізації праці (італ. Palazzo della Civiltà del Lavoro) або Квадратний Колізей (італ. Colosseo Quadrato) — одна з найпримітніших архітектурних споруд італійського фашизму.

Палац італійської цивілізації
41°50′12″ пн. ш. 12°27′55″ сх. д.
Країна	Італія[1]
Розташування	Рим[1]
Тип	палаццо і культурна спадщина
Висота	68 м
Поверхів	8
Площа	8400 квадратний метр
Об'єм	205 000 кубічний метр
Стиль	раціоналізм і Новеченто
Архітектор	Giovanni Guerrinid[2], Ernesto Lapadulad[2] і Mario Romanod[2]
Дата заснування	1939
Адреса	Quadrato della Concordia, 00144 Roma
Палац італійської цивілізації Палац італійської цивілізації (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Палац італійської цивілізації

Будівництво палацу, 1940

Будівлю спроєктували 1937 року архітектори Дж. Гверріні, Е. Б. Ла Падула і М. Романо, щоб провести там Виставку римської цивілізації (італ. Mostra della Civiltà Romana) під час Всесвітньої виставки 1942 року.

Палац італійської цивілізації став однією з найвідоміших будівель Кварталу всесвітньої виставки в Римі і є яскравим прикладом монументальності цього району.

Історія

Палац побудовано як частину Кварталу всесвітньої виставки (EUR) — великого ділового центру та приміського комплексу, задуманого Беніто Муссоліні в 1935 як центр Всесвітньої виставки 1942 року і символ світового фашизму. Проєкт будівлі розробили архітектори Джованні Гверріні, Ернесто Бруно Ла Падула та Маріо Романо і його здійснено у 1938-1943 роках.

Урочисто відкритий 30 листопада 1940 року як центр майбутньої виставки. Тепер він вважається одним з найзначніших прикладів фашистської архітектури.

3 червня 1941 виставка скасована, коли ще велися роботи над будівлею. Понад десять років воно було порожнім і покинутим. Вперше воно відкрилося для громади в 1953. Тоді ж в ньому була проведена Римська сільськогосподарська виставка 1953 року (EA53)^[3][4].

У 2003-2008 палац закрили для реставрації. З 2015 там розташувалася штаб-квартира будинку мод Fendi, яка перебуватиме там протягом як мінімум 15 років. Повідомляється, що щорічно компанія буде платити за оренду будівлі 2,8 млн євро^[5]. Перший поверх залишився незайнятим, щоб там проводили виставки предметів італійського ремесла^[6]. До 7 березня 2016 на першому поверсі будівлі проходила виставка «Una Nuova Roma», присвячена історії Кварталу всесвітньої виставки.

Архітектура

Квартал всесвітньої виставки являє собою масштабний приклад того, як могла б виглядати міська архітектура Італії, якби фашизм не загинув у результаті Другої світової війни — просторі, симетричні вулиці та суворі будівлі з вапняку, туфу та мармуру, побудовані або в ликторському стилі (італ. stile littorio), навіяному давньоримським зодчеством, або в стилі раціоналізму. Часто цей стиль називають спрощеним неокласицизмом. Марчелло П'ячентіні, координатор будівництва для виставки 1942 року, засновував його на раціоналізмі Джузеппе Пагано, Адальберто Лібера і Джованні Мікелуччі.

Зовнішній вигляд Квадратного Колізею задуманий Муссоліні так, щоб нагадувати давньоримський Колізей. Як і в Колізеї, фасад будівлі складається з лоджій, розташованих шістьма ярусами по дев'ять арок в кожному. На всіх чотирьох сторонах будівлі розміщено напис, взятий з промови дуче від 2 жовтня 1935: «Народ поетів, митців, героїв, святих, мислителів, вчених, мореплавців, переселенців» (італ. Un popolo di poeti, di artisti, di eroi, di santi, di pensatori, di scienziati, di navigatori, di trasmigratori)^[7][8][9].

Вся будівля облицьована травертином, що характерно для Кварталу всесвітньої виставки. За формою воно являє собою паралелепіпед на просторому квадратному фундаменті, який займає площу 8 400 м². Об'єм будівлі — 205 000 м³, висота — 68 м (50 м від основи).

Статуї

По чотирьох кутах основи навколо будівлі стоять чотири кінні скульптури, що зображують Діоскурів — двох міфічних грецьких героїв-синів Зевса та Леди. Скульптури створені Публіо Морбідуччі й Альберто де Фельчі. В арках першого поверху, по периметру основи, стоять 28 статуй висотою приблизно 3,4 м, що зображують різні заняття та сфери життя. Вони були виготовлені в восьми компаніях, чиєю спеціалізацією була робота з каррарським мармуром, і встановлені в 1942. За годинниковою стрілкою від входу розташовані такі статуї:

• Героїзм
• Музика
• Ремесла
• Геній політики
• Громадський порядок
• Праця
• Сільське господарство
• Філософія
• Комерція
• Промисловість
• Археологія
• Астрономія
• Історія
• Геній винаходів
• Архітектура
• Право
• Верховенство мореплавства
• Скульптура
• Математика
• Геній театру
• Хімія
• Книгодрукування
• Медицина
• Географія
• Фізика
• Геній поезії
• Живопис
• Геній війни

В кінематографі

Завдяки видатному зовнішньому вигляду та історичним значенням будівля фігурує в низці фільмів, включаючи (у хронологічному порядку):

• Рим — відкрите місто (1945)
• Боккаччо-70 (новела «Спокуса доктора Антоніо», 1962)
• Остання людина на Землі (1964)
• Живіт архітектора (1987)
• Гудзонський яструб (1991)
• Екран-убивця (1996)
• Тит (1999)
• Еквілібріум (2001)
• Зразковий самець № 2 (2016)