Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Паспорт громадянина підмандатної Палестини
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Паспорт громадянина підмандатної Палестини — основний документ, що засвідчував особу громадянина підмандатної Палестини у 1925–1948 рр. Перші паспорти із коричневою обкладинкою з'явилися близько 1927 року після ухвалення у 1925 році Закону про національність. Лише з 1926 по 1935 було видано близько 70 тисяч таких паспортів.[1]
Статус громадянства підмандатної Палестини було юридично затверджено у 1925 році. До цього часу уряд Палестини видавав британські паспорти для осіб із британською національністю та два додаткових типи документів для інших:
- Тимчасове посвідчення громадянства Палестини видавалося особами, які виявили бажання отримати це громадянство, проживали у Палестині та могли довести, що вони були народжені у Палестині, їх батько був народжений у Палестині або вони були «колишніми підданими російської імперії, які у примусовому порядку отримали османське громадянство в Палестині під час нещодавньої війни».[2] З кінця 1924 року дружини таких осіб також мали право на отримання цього посвідчення.[3]
- Спеціальні пропускні документи (Laissez passer / лессе-пассе).[2]
Громадянство підмандатної Палестини та різні способи його отримання визначені в указі у Раді[en] від 24 липня 1925 року.[4] Турецькі піддані, які проживали у Палестині (включно із Трансйорданією) станом на 1 серпня 1925 року, автоматично отримували громадянство Палестини у випадку, якщо до цього часу вони від цього не відмовились.[4] Інші категорії осіб також могли висловлювати своє бажання про отримання громадянства, які розглядалися і затверджувалися або відхилялися Верховним комісаром Палестини[ru].[4] Постанова, що надавала Верховному комісарові право видавати паспорти громадянам підмандатної Палестини, була прийнята невдовзі потому.[5]
Хоча громадянська позиція підмандатної Палестини була предметом дебатів у британському уряду з 1920 року, головною причиною відкладення цього питання був той факт, що турецькі піддані офіційно вважалися ворожими іноземцями допоки у 1923 році не було ратифіковано Лозаннський мирний договір.[6]
Громадяни Палестини мали право проживати у ній, проте вони не вважалися британськими підданими[en] — замість цього їх визнавали особами, що знаходяться під захистом британської корони[en].
Паспорти громадян підмандатної Палестини стали недійсними після завершення Британського мандату 15 травня 1948 року.[7] Тим не менше на початку 1950-х рр. посадовці ООН описували «затертий, із загнутими куточками сторінок палестинський паспорт, виданий за часів Британського мандату урядом, якого вже не існує» як «залишки самобутності, які так цінували біженці».[8]
Згідно із громадянством, обраним після арабо-ізраїльської війни 1948–1949 рр., колишнім підданим Британського мандату були запропоновані паспорти громадян Ізраїлю, Всепалестинського уряду або Йорданії. Значна кількість палестинських арабів, особливо у Секторі Гази та біженці у Сирії та Лівані, лишилися без громадянства.
Remove ads
Див. також
- Паспорт громадянина Ізраїлю
- Паспорт громадянина Йорданії[en]
- Паспорт громадянина Єгипту[en]
- Паспорт громадянина Палестинської держави[en]
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads