Петрушкевич Антоніна Кирилівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петрушкевич.

Петрушке́вич Антоні́на Кири́лівна (нар. 13 червня 1962) — українська поетеса-піснярка.

Петрушкевич Антоніна Кирилівна
Діяльність	поетеса
Напрямок	Українська література, фольклор
Членство	НСПУ (з 2023 року)

Біографія

Народилася 13 червня 1962 р. в с. Махнівка Козятинського (тепер Хмільницького району Вінницької області). Навчалась у місцевій музичній школі. Після закінчення Київського інституту культури за фахом «хормейстер» працювала художнім керівником у Калинівському районному будинку культури. Створила і продовжує керувати народним аматорським гуртом «Калина». Пише музику до власних текстів.
Живе у рідному селі.^[1]

Творчість

У творчому доробку понад 120 власних пісень переважно фольклорної тематики, аудіокнига гумору "Весела новина від гурту «Калина» (2017), збірки віршів «Мамини рушники» (2008), «Жінка-Осінь» (2010), «Відьмою прозвали за зелені очі» (2011), «Мальви біля хати» (2013), «Сповідь серця», «Кольорове перевесло» (обидві — 2017), «Де трави пахнуть молоком» (2021).

• Дипломант Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Степана Руданського (2017);
• Відзнака творчої платформи «Фольк-music» (2018).

	Антоніна Петрушкевич належить до поетів не філологічної, а народної школи, вона прийшла з народної пісні, з поля, саме тому її вірші щирі, не трафаретні, саме тому так пахнуть молоком трави, оспівані нею.
— Михайло Каменюк (2021)[2]

• Літературно-мистецька премія «Кришталева вишня» (2023)^[3]
  

Рішенням Секретаріату НСПУ від 5 травня 2023 р. прийнято до лав Національної спілки письменників України.^[4]