Природні методи роботи з кіньми Пата Пареллі

Природні методи роботи з кіньми Пата Пареллі (англ. Parelli Natural Horsemanship) — авторська програма американського кінного тренера Пата Пареллі, започаткована на початку 1980-х. Мета — вивчення природної поведінки коня та побудова взаємодії через комунікацію і психологію, без застосування страху та болю; програму подають як навчання для людей про коней, зі зосередженням на безпеці та довірі.^[1] Програму також описують як навчальну систему, що стала основою приватного закладу Parelli Natural Horsemanship University у США.^[2]

Зміст і структура

У програмі виділяють чотири напрями підготовки (Four Savvys): On Line — робота з землі на корді з недоуздком і повідцем; Liberty — робота з конем на свободі без прив’язі; Freestyle — вільний стиль під сідлом з мінімальним використанням повідців; Finesse — точний стиль із м’яким постійним контактом для відпрацювання тонких елементів керування.^[3] Базою для комунікації слугують вправи, відомі як «Сім ігор» Пареллі. В українських навчальних програмах гуртків «Юні конярі» подано елементи «м’якого виховання» коней і окремо зазначено «Сім ігор Пата Пареллі», зокрема «Дружелюбну гру», як практику для початківців.^[4]

Амуніція і практика

У методиці застосовують мотузковий недоуздок, поводи, чомбур і корду для лонжування, а також роботу «на свободі».^[5][6] Нормативні документи з виїздки дозволяють використання корди та шамбар’єра під час роботи на корді на території змагань.^[7]

В Україні

Природні підходи до конярства як гуманна альтернатива силовим прийомам описані в українських навчальних посібниках. Зокрема, у виданні «Нетрадиційне конярство», рекомендованому для аграрних закладів освіти, наголошено на тренуванні коней на інтелектуальних і психологічних засадах без болючих засобів.^[8] Український кінний портал публікував інтерв’ю та огляди, що пояснюють засади програми і приклади застосування вправ у роботі з молодими та проблемними кіньми.^[9][1]

Критика

Представники natural horsemanship, зокрема Пат Пареллі, викликають дискусії щодо комерціалізації підходу та окремих тренувальних практик. Резонансною була показова робота Пареллі з жеребцем Catwalk у Великій Британії в липні 2010 року, що спричинила публічну критику в профільній пресі.^[10]