Робітнича газета (газета ЦК КПУ)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Робітнича газета.

рос. «Рабочая газета» — укр. «Робітнича газета» — українське друковане видання. Виходило у Києві в 1957—2019 роках.

«Робітнича газета»

Мова	російська, українська
Засновано	1957
Головний редактор	Анатолій Криволапов
Передплатний індекс (Укрпошта)	61008
rg.kiev.ua

Ранній логотип разети

В радянські часи виходила 6 раз на тиждень російською та українською мовами як орган ЦК КПУ. Наклад українського видання (1965) — 78 000, російського — 121000; загальний наклад обох видань (1970) — 300 000. До 31 грудня 1962 газета була органом Української Республіканської Ради Профспілок. Відтоді окремої профспілкової газети в УРСР не було і на її території поширювалася всесоюзна профспілкова газета «Труд».

За часів незалежності України, редакція газети вела свій родовід від 1917 року, коли її видавав Володимир Винниченко, її співзасновником був Кабінет Міністрів України.

У 2004 році, незважаючи на шалений політичний тиск уряду Януковича, підтримала Віктора Ющенка і доносила до читачів правду про Помаранчеву революцію.

2005 року редакція опинилася на межі банкрутства. Кабінет Міністрів України вийшов зі складу співзасновників, а тодішній редактор Іван Литвин продав видання Юрію Бойку^[1]. Відтоді газета стала джерелом проросійських наративів. Була де-факто друкованим органом забороненої Комуністичної партії України. В 2017 виходила тричі на тиждень (140 номерів на рік). Останній головний редактор — Анатолій Криволапов. У серпні 2019 року Окружний адміністративний суд м. Києва задовольнив звернення Мін'юсту та СБУ й ухвалив рішення про припинення випуску «Робітничої Газети» через порушення законодавства України^[2].

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.