Рожко Валеріан Віталійович

Валеріан Віталійович Рожко — радянський і український кінооператор, кінорежисер. Член Національної Спілки кінематографістів України.

Валеріан Рожко
Дата народження	19 вересня 1948(1948-09-19)[1] (77 років)
Місце народження	Вінниця, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР→ Україна
Професія	кінооператор
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Член у	Національна спілка кінематографістів України
IMDb	ID 0747602

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рожко.

Життєпис

Народ. 19 вересня 1948 р., м. Вінниця. Закінчив операторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1976, майстерня С. Шахбазяна). Працював асистентом оператора «Укркінохроніки».

З 1976 р. — оператор Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

Як режисер дебютував у 2000 році з фільмом Втрачений рай за однойменним романом Віктора Веретенникова^[2] (прим.: фільм заборонений в Україні з 2018 року через участь у ньому акторки Ірини Алфьорової яка перебуває у Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України^[3][4][5][6])

Фільмографія

Кінооператор:

• «Весь світ в очах твоїх» (1977),
• «Мужність» (1980, т/ф, 7 а),
• «Ніжність до ревучого звіра» (1982, т/ф, 3 с),
• «Ненаглядний мій» (1983, т/ф),
• «Якщо можеш, прости...» (1984),
• «Пароль знали двоє» (1985),
• «На крутозламі» (1985, т/ф, 3 с),
• «Випадок з газетної практики» (1987),
• «Генеральна репетиція» (1988),
• «Карпатське золото» (1991),
• «Медовий місяць» (1991),
• «Ленін у вогненному кільці» (1993),
• «Три плачі над Степаном» (1993),
• «Святе сімейство» (1997) тощо.

Режисер-постановник:

• «Втрачений рай» (2000)
• «Дикий табун» (2003)
• «Заграва» (2011)
• «Той, хто не спить» (2017) та ін.