Розвідані запаси корисної копалини

Розві́дані запа́си корисної копалини — це група запасів корисної копалини, які геологічно вивчені на рівні, достатньому для обґрунтування проектів будівництва гірничодобувних підприємств.

Категорії геологічної вивченості

За детальністю й достовірністю геологічного вивчення покладів запаси корисних копалин поділяють на чотири категорії, достовірність визначення в яких послідовно знижується:

• А — вивчені з детальністю, достатньою для достовірної оцінки кількості запасів та подальшої розробки
• В — з'ясовано основні особливості залягання, обсяг запасів визначено статистично, шляхом екстраполяції, яка обґрунтована даними геофізичних досліджень
• C₁ — з'ясовано загальні умови залягання, обсяги визначено геологічно обґрунтованою екстраполяцією
• С₂ (попередньо розвідані запаси) — вивчені на рівні, достатньому для визначення промислового значення родовища (покладу)

Детальні характеристики кожної категорії визначаються залежно від особливостей конкретних корисних копалин^{[1][2][3][4][5][6][7]}. До групи розвіданих запасів включають балансові і забалансові запаси корисної копалини категорій A+B+C₁, які в основному підготовлені для наступної їх розробки та дорозвідки, затверджені Державною комісією України по запасах корисних копалин і розробляються або підготовлені для промислового освоєння.

Оцінка

Основні параметри розвіданих запасів (кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання) визначаються за даними безпосередніх вимірів чи досліджень, виконаних у межах покладів корисної копалини за достатньо щільною і рівномірною мережею розвідувальних виробок, у поєднанні з обмеженою екстраполяцією, обґрунтованою даними геологічних, геофізичних та інших досліджень.

Див. також

• Ресурси і запаси корисних копалин
  • Перспективні ресурси корисних копалин
  • Прогнозні ресурси корисних копалин
• Державна комісія України по запасах корисних копалин