Розпорядження (документ)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Розпорядження.

Розпоря́дження (англ. regulation, кит.: 行政命令, нім. Verordnung, пол. rozporządzenie, рос. распоряжение, фр. règlement) — у правознавстві нормативний акт, який має індивідуальний організаційний характер. Різновид підзаконного акту. Видається з оперативних та інших поточних питань державного управління. Нижче наказу і постанови, вище рішення і правила. На відміну від постанови, як правило, не має нормативного характеру^[1]. Скасування розпорядження чи визнання його недійсним здійснюються у судовому порядку або шляхом анулювання вищестоящим органом^[1].

Назва

Розпоря́дження — переклад терміна рос. распоряжение, що є калькою з нім. Verordnung.

За країною

СРСР

У радянському праві підзаконний правовий акт Ради Міністрів СРСР, Рад Міністрів союзних і автономних республік, виконкомів місцевих Рад народних депутатів^[2]. Видавався провідними органами в межах їхньої компетенції на основі і на виконання законів, указів, інших актів органів^[2]. Розпорядження виконкому видавалося також на підставі рішень місцевої Ради, якій він підпорядкований^[2].

Україна

Видаються Президентом України та Кабінетом міністрів України (ст. 106, 117 Конституції), іншими органами державної влади та їхніми посадовими особами у межах їхньої компетенції. Публікуються на основі та на виконання Конституції, законів, указів Президента України, постанов Кабінету міністрів України, актів вищестоящих органів або органів місцевого самоврядування^[1].

Розпорядження Президента України, видані в межах повноважень, передбачених ст. 106 Конституції, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України та міністра, відповідального за акт та його виконання, і є обов'язковими до виконання на всій тер. України^[1].

Класифікація

• Розпорядження, що мають разові правові наслідки для конкретного випадку;
• Розпорядження загальні довготривалої дії.

Див. також

• Розпорядження Президента України