Салтиков Микола Олександрович

Салтиков Микола Олександрович (1886 — 19 серпня 1927, Москва (в інших джерелах 1941) — російський, український, радянський театральний трагік, кінорежисер, актор, сценарист. Один з перших режисерів ВУФКУ.

Салтиков Микола Олександрович
Дата народження	1886
Дата смерті	19 серпня 1927(1927-08-19)
Громадянство	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Професія	актор, кінорежисер, сценарист
IMDb	ID 0759136

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Салтиков.

З життєпису

З 1903 грав в антрепризах К. М. Незлобіна в Ризі. В 1906—1910 — у театрах Харкова.

В кіно дебютував як актор 1910 року в стрічці «Король Альберт» (реж. Пухальський, виробництво фірми «Люцифер»).

В 1917 році — у кіноательє Ломашкіна дебютував як режисер.

Після революції 1917 року працював в Одесі на студії «Мірограф» (поставив картини: «Ах ти, доле, зла доле…» (1918), «Голгофа людських страждань», «Народжений від скорботи і розпусти» (1918), «Апостол», «Червоні по білих» (1919), «Саботажники» (1919), «Митько-бегунец» (1920), «Польська шляхта» (1920), «Розповідь про сімох повішених» (1920, у співавт. з П. Чардиніним), «Голод і боротьба з ним» (1922), «Руки геть від Китаю» (1924)).

Салтиков був одним з основних режисерів і акторів Всеукраїнського кінокомітету, а також перших років діяльності ВУФКУ.

Починаючи з 1924 року працював переважно як актор. В 1925 році на запрошення Михайла Капчинського перебрався до Москви.

Вибіркова фільмографія

Актор

• 1911 — «Пісня про віщого Олега»
• 1917 — «В хвацьких лапах двоголового орла»
• 1918 — «Апостол»
• 1918 — «Дівчина моря»
• 1923 — «Отаман Хміль»
• 1923 — «Слюсар і канцлер»
• 1924 — «Оповідання про сімох повішених»
• 1924 — «Лісовий звір»
• 1925 — «Укразія»
• 1926 — «Бухта смерті»
• 1926 — «Вітер»

Режисер

• 1917 — «В хвацьких лапах двоголового орла»^[1] — вместе с Александр Иванов-Гай^[2][3]
• 1918 — «Апостол»
• 1918 — «Голгофа людських страждань»
• 1918 — «Мірра Ефрос»
• 1920 — «Польська шляхта»
• 1924 — «Оповідання про сімох повішених»

Сценарист

• 1922 — «Шведський сірник»
• 1926 — «Вітер» (у співавт.) та ін.