Середньоазійське бюро ЦК ВКП(б)

Середньоазійське бюро ЦК ВКП(б) або Середазбюро ЦК ВКП(б) — верховний орган ЦК ВКП(б) у Середній Азії. Функціонувало в період з 19 травня 1922 до 2 жовтня 1934 року. Основною функцією бюро було створення й керівництво компартіями Туркестанської АРСР, Бухарської та Хорезмської народних радянських республік, а після утворення 1924 року Узбецької РСР, Туркменської РСР, Таджицької РСР та Киргизької (Казахської) РСР — партійне та державне будівництво у цих республіках.^[1]

Історія

Бюро було створено в результаті реорганізації Туркестанського бюро ЦК РКП(б). Під керівництвом бюро було здійснено розгром басмацтва у Середній Азії та проведено національно-державного розмежування Радянських республік Середньої Азії. Бюро також керувало націоналізацією землі та джерел водопостачання у Середній Азії, як і всіма іншими аспектами радянизації регіону — колективізацією, боротьбою з релігією, культурною революцією (права жінок, писемність населения).^[2]

Видавнича діяльність

• Газета «Правда Сходу» (1924–1934)
• Журнал «За партію» (1927–1930)
• Журнал «Партпрацівник» (1929–1934)

Відомі члени бюро

• Санжар Асфендіаров
• Кайгисиз Атабаєв^[3]
• Юлдаш Ахунбабаєв
• Петро Баранов
• Карл Бауман
• Йосип Варейкіс
• Микола Гикало
• Сергій Гусєв
• Павло Дибенко
• Ісак Зеленський
• Семен Ігнатьєв
• Акмаль Ікрамов
• Михайло Кахіані^[4][5]
• Борис Легран
• Ісидор Любимов
• Іван Межлаук
• Абдулла Рахімбаєв
• Ян Рудзутак
• Турар Рискулов
• Халмурад Сахатмурадов
• Борис Семенов
• Назір Тюрякулов
• Файзулла Ходжаєв
• Ширіншо Шотемор
• Володимир Шубриков
• Борис Шумяцький