Сибілла Єлизавета Брауншвейг-Данненберзька

Сибілла Єлизавета Брауншвейг-Данненберзька (нім. Sybille Elisabeth von Braunschweig-Dannenberg, 4 червня 1576 — 9 липня 1630) — принцеса Брауншвейг-Люнебург-Даннеберзька з династії Вельфів, донька князя Брауншвейг-Данненбергу Генріха та саксен-лауенбурзької принцеси Урсули, дружина графа Дельменгорсту Антона II. Регентка Дельменгорсту у 1619—1630 роках.

Сибілла Єлизавета Брауншвейг-Данненберзька
нім. Sybille Elisabeth von Braunschweig-Dannenberg
графиня-консорт Дельменгорсту
Початок правління:	31 серпня 1600
Кінець правління:	25 жовтня 1619
Попередник:	Катерина фон Гойя
Наступник:	Софія Катерина Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзька
Дата народження:	4 червня 1576(1576-06-04)
Дата смерті:	9 липня 1630(1630-07-09) (54 роки)
Місце смерті:	Дельменгорст, графство Дельменгорст, Священна Римська імперія
Чоловік:	Антон II
Діти:	Софія Урсула, Катерина Єлизавета, Антон Генріх, Анна, Клара, Сибілла, Доротея, Сідонія, Крістіан, Емілія, Юліана
Династія:	Вельфи
Батько:	Генріх Брауншвейг-Даннеберзький
Мати:	Урсула Саксен-Лауенбурзька

Біографія

Народилась 4 червня 1576 року у Данненберзі. Була п'ятою дитиною та другою донькою в родині князя Брауншвейг-Данненбергу Генріха та його дружини Урсули Саксен-Лауенбурзької. Мала старших братів Юліуса Ернста та Франца. Інші діти померли немовлятами до її народження. Згодом сімейство поповнилося донькою Сідонією та сином Августом.

Міська церква Дельменгорсту

Батько не був суверенним правителем і володів Данненбергом як пареажом. Його не стало у січні 1598 року. Данненберг перейшов під управління брата Сибілли Єлизавети, Юліуса Ернста.

У 24-річному віці принцеса стала дружиною графа Дельменгорсту Антона II, якому за тиждень виповнювалося 50 років. Весілля пройшло 31 серпня 1600. У подружжя народилося одинадцятеро дітей

Резиденцією сімейства слугував замок Дельменгорст,^[1][2] перебудований у представницький палац епохи Відродження. Антон II активно займався розвитком економіки та будівництва на своїх землях. Його не стало у жовтні 1619 року. Сибілла Єлизавета до своїй смерті здійснювала регентство при малолітніх синах.^[3]

Пішла з життя 9 липня 1630 року у Дельменгорсті. Як і чоловік, була похована у міській церкві^[4].

Родина

Антон II, гравюра

Чоловік — Антон II

Діти:

• Софія Урсула (1601—1642) — дружина графа Барбі-Мюлінгену Альбрехта Фрідріха, мала п'ятеро дітей;
• Катерина Єлизавета (1603—1649) — настоятелька Гандерсгаймського монастиря, одружена не була, дітей не мала;
• Антон Генріх (1604—1622) — одруженим не був, дітей не мав;
• Анна (1605—1688) — дружина герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербургу Йоганна Крістіана, мала четверо дітей;
• Клара (1606—1647) — дружина герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Бекського Августа Філіпа, дітей не мала;
• Сибілла (1608—1640) — черниця у Герфорді;
• Доротея (1609—1636) — одружена не була, дітей не мала;
• Сідонія (1611—1650) — дружина герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Бекського Августа Філіпа, мала єдину доньку;
• Крістіан (1612—1647) — граф Дельменгорсту у 1619—1647 роках, одруженим не був, дітей не мав;
• Емілія (1614—1670) — дружина графа Шварцбург-Рудольштадту Людвіга Ґюнтера I, мала сина та чотирьох доньок;
• Юліана (1615—1691) — дружина герцога Вюртемберг-Вайльтінгену Манфреда I, мала трьох синів.

Генеалогія