Тихомиров Володимир Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тихомиров.

Володимир Володимирович Тихомиров (1915—1994) — член-кореспондент АН СРСР своїми працями і видатною організаційною діяльністю вивів вітчизняну історію геології на міжнародний рівень.

Тихомиров Володимир Володимирович
Народився	12 (25) жовтня 1915  Петроград, Російська імперія[1]
Помер	13 січня 1994(1994-01-13) (78 років)  Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	Російська імперія  Російська республіка  Російська СФРР  Азербайджанська Демократична Республіка  СРСР  Росія
Діяльність	комісар
Alma mater	Азербайджанська державна нафтова академія
Галузь	геологія і історія геології
Заклад	Геологічний інститут РАНd Vernadsky State Geological Museumd
Вчене звання	член-кореспондент РАНd
Науковий ступінь	доктор геолого-мінералогічних наук
Науковий керівник	Victor Efimovich Khaind і Володимир Білоусов
Аспіранти, докторанти	Georgi Khomizurid
Членство	Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Війна	німецько-радянська війна
Нагороди
Автограф
Тихомиров Володимир Володимирович у Вікісховищі

Талановитий геолог, що пішов добровольцем на фронт у 1942 р., він відзначився як бойовий льотчик на Ленінградському фронті, трагічно загубив зір, але блискуче закінчив після війни аспірантуру. За оригінальну працю йому було присуджено науковий ступінь доктора геолого-мінералогічних наук. Він організував авторитетний науковий центр, що пов'язував діяльність істориків геології з 36 країн з п'яти континентів. Засновник і перший президент Міжнародної комісії історії геології, дійсний член Міжнародної академії історії науки^[2].