Тобольська духовна семінарія

Тобольська Православна Духовна Семінарія — вищий навчальний заклад Тобольської та Тюменської єпархії Російської православної церкви, де випускають священнослужителів та церковнослужителів.

Тобольська духовна семінарія
ТДС|день університету|рівень акредитації
626150, Росія, м. Тобольськ, вул, Червона площа 2.
Тип	духовна семінарія
Країна	Росія
Засновано	1703
Ректор	Димитрій (Капалін)
Приналежність	Російська православна церква
Випускники	[[:]]
Сайт	http://www.тобольск-тдс.рф Тобольская духовная семинария
Tobolsk Theological Seminary у Вікісховищі

Історичні відомості

1703 — у Тобольську, за вказівкою Петра I, митрополитом Філофеєм (Лещинським) було відкрите перший за Уралом навчальний заклад — слов'яно-руська школа.

1743 — за ініціативи митрополита Антонія (Нарожицького) школа була перетворена на Тобольську Духовну семінарію ^[1]. З моменту заснування семінарія розташовувалася в архієрейському домі, пізніше у 1770 за вказівки єпископа Варлаама була переміщена в тобольський Знаменський монастир ^[2].

Керування семінарією здійснювалося ректором під безпосереднім наглядом митрополита ^[1]. Одночасно ректор виконував обов'язок вчителя богослов'я. За ректором префект, він же вчитель кляси філософії. Одночасно було засноване семінарське правління, в яке входили ректор, перфект і вчитель риторичного класу. Правління приймало присягу і йому було надане право безпосередньо звертатися з письмовими проханнями до Синоду. ^[3]

Спочатку в Тобольській семінарії були відкрити тільки нижчі кляси — фари та інфіми, граматика та синтаксис, а потім кляс піїтики, а у 1748 — кляс риторики. Пізніше відкрились кляси філософський та богословський, і з 1764 ТДС мала повний набір клясів. При Катерині II вона була в числі восьми із двадцяти шести російських семінарій, де викладався повний восьмикласний курс.

1840 — була проведена друга реформа духовних навчальних закладів.

Останній випуск в семінарії відбувся весною 1919, після чого семінарія зачинилася.

Сучасний стан

14 жовтня 1989 — священний Синод Російської православної церкви ухвалив рішення про відкриття Тобольської духовної семінарії.

1991 — при семінарії було відкрите Регентське відділення.

1996 — відкрита іконописна школа.

У 2013 викладач ТДС диякон Дмитро Прахт успішно захистив кандидатську дисертацію «Тобольська духовна семінарія в контексті реформ середньої духовної освіти у 19 — поч. 20 ст.»

Лютий 2014 — рішенням навчального комітету РПЦ у семінарії заснована магістратура за двома профілями підготовки: «Церковна історія» та «Міссіонерознавство».

Ректори

• Михаїл (Миткевич) (1743 — ?)
• архімандрит Ілія (Шумілевич) (1770-ті)
• Михаїл (Бурдуков) (1799—1810)
• архімандрит Філарет (Амфітеатров) (1810—1813)
• Євген (Баженов) (14 серпня 1819—1824)
• Іона (Капустін) (15.03. 1830 —)
• Порфирій (Соколовський) (13 липня 1851—1854)
• протоієрей Миколай Потоцький (1873—1877)
• протоієрей Петро Головін (1877—1904)
• Никифір (Асташевський) (1914 — ?)
• Чернавський (? — 1919) в.о. ректора
• протоієрей Олександр Замятін (25 квітня 1919 — 26 июня 1920)

• архімандрит Макарій (Веретенніков) (жовтень 1989 — вересень 1990)
• архімандрит Георгій (Тертишніков) (вересень — жовтень 1990) не прибув
• митрополит Димитрій (Капалін) (з жовтня 1990)

Викладачі

• Сидоренко Олексій — протоієрей, доцент ТДС, кандидат філософських наук, настоятель храму на честь Покрови Божої Матері м. Ішима.

Відомі випускники

• Абрамов Микола Олексійович — відомий етнограф Сибіру.
• Олександр (Іноземцев) — голова собору Української автокефальної православної церкви в Луцьку (1942)
• Дерябін Андрій Федорович — засновник Іжевського збройного заводу, керівник Департаменту горних та соляних справ (1811—1817) та санкт-петербурзького Гірського кадетського корпусу.
• Єлисєєв Григорій Захарович, випуск 1840 — редактор журналу «Отечественные записки» (1868—1881), один із прототипів роману «Брати Карамазови».
• Знаменський Михайло Степанович — мемуарист, ілюстратор, автор портретів декабристів у засланні.
• св. Макарій (Невський), випуск 1885 — митрополит Московський та Коломенський (1912—1917), «апостол Алтаю»
• Мансвєтов Григорій Іванович — член Російської академії (1827)
• Павлов Олексій Степанович — член-кореспондент Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук (1873)
• св. Стефан Омський, випуск 1824.
• Словцов Петро Андрійович, випуск 1788 — історик Сибіру, поет.