Фактор Дебая — Валлера

Фа́ктор Деба́я-Ва́ллера — фізична величина, яка характеризує частку когерентного пружного розсіювання рентгенівських променів або нейтронів на теплових коливаннях атомів у кристалічних ґратках від загального розсіювання при дифракції. Його також називають коефіцієнтом B, U, температурним фактором чи параметром температурного зміщення атомів.

Фактор Дебая — Валлера
Названо на честь	Петер Дебай і Ivar Wallerd
Розмірність	${\displaystyle 1}$
Формула	${\displaystyle {\text{DWF}}=\left\langle \exp \left(i\mathbf {q} \cdot \mathbf {u} \right)\right\rangle ^{2}}$
Символ величини (LaTeX)	${\displaystyle D}$[1] і ${\displaystyle B}$[1]
Рекомендована одиниця вимірювання	1[1]

Загальна характеристика

Фактор Дебая-Валлера^[2][3] часто використовується як загальне позначення, що включає також в себе частку некогерентного пружного розсіювання нейтронів (Фактор Ламба-Мессбауера).

За непружного розсіювання рентгенівські промені або нейтрони втрачають когерентність із пучком, а тому не можуть брати участь в формуванні дифракційної картини. Таким чином ця частина променів втрачається для структурного аналізу кристалів. Долю пружного розсіювання, яка зберігає свою значимість для аналізу, можна оціними за фомулою

${\displaystyle F=\exp \left(-{\frac {1}{3}}Q^{2}\langle u^{2}\rangle \right)}$,

де Q — переданий при розсіюванні хвильовий вектор, ${\displaystyle \langle u^{2}\rangle }$ — усереднені по температурі зміщення атомів.

У публікаціях результатів розрахунків кристалічних структур значення Фактора Дебая-Валлера подаються в U = ${\displaystyle \langle u^{2}\rangle }$, а значення Q залежить від довжини хвилі та кута відбиття ${\displaystyle 2\theta }$

${\displaystyle Q={\frac {4\pi \sin(\theta )}{\lambda }}}$

Окрім представлення значеннь Факторів Дебая-Валлера для атомів у кристалічній ґратці в U, використовується також позначення B, яке співвідноситься до U як:

${\displaystyle B={\frac {8\pi ^{2}}{3}}\langle u^{2}\rangle }$

Одиниці виміру часто використовуються Ų чи нм.².