Феліціян Славой Складковський

Феліціян Славой Складковський (пол. Felicjan Sławoj Składkowski, 1885, Гомбін, Російська імперія — 1962, Лондон, Сполучене Королівство) — польський політичний та державний діяч, генерал дивізії, за освітою лікар, близький співробітник Юзефа Пілсудського.

Феліціян Славой Складковський
пол. Felicjan Sławoj Składkowski
Народився	9 червня 1885(1885-06-09)[1][2] або 9 липня 1885(1885-07-09)[2]  Гомбін, Королівство Польське, Російська імперія
Помер	31 серпня 1962(1962-08-31)[2][1] (77 років)  Лондон, Англія, Велика Британія[2]
Поховання	Повонзківський цвинтар і Бромптонський цвинтар
Країна	Королівство Польське  Польська Республіка
Діяльність	офіцер, політик
Alma mater	Ягеллонський університет
Знання мов	польська[3]
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Посада	прем'єр-міністр Польщі і посол до Сейму Другої Речі Посполитоїd
Військове звання	генерал-майор
Партія	Польська соціалістична партія
Конфесія	кальвінізм
Брати, сестри	Tomiła Składkowskad
Нагороди	Badge of Honour of the Air and Chemical Defense League in Goldd
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

З 1905 — учасник соціалістичного руху, член ППС та ППС — Фракція революційна.

Під час Першої світової війни служив у польських легіонах, що воювали на боці Центральних держав.

З осені 1918 — у польському війську, офіцер санітарної служби.

З 1924 — шеф санітарного департаменту Міністерства військових справ.

Після травневого перевороту в 1926 перебував на керівних посадах у державній адміністрації.

1926-1929, 1930-1931 — міністр внутрішніх справ. Був одним із головних організаторів широкомасштабної репресивної акції проти українців Галичини восени 1930 р..

З травня 1936 до вересня 1939 — прем'єр-міністр та міністр внутрішніх справ Польщі.

Один із авторів програми «зміцнення польського характеру краю» (1939), що полягала у полонізації суспільно-економічного і культурного життя на українських землях і посиленні боротьби з українським національним рухом. Рішучий противник політичного врегулювання українського питання в Польщі, зокрема, надання західноукраїнським землям автономного статусу.

Помер на еміграції.