Фроліков Олексій Вікторович

Олексій Вікторович Фроліков (15 лютого 1957, Москва, СРСР — 31 березня 2020) — радянський і латвійський хокеїст, нападник. Переможець молодіжного чемпіонату світу. Майстер спорту СРСР міжнародного класу.

Олексій Фроліков
Особові дані
Народження	15 лютого 1957(1957-02-15) Москва, СРСР
Смерть	31 березня 2020(2020-03-31) (63 роки) Москва, Росія
Зріст	180 см
Позиція	правий нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1975–1981 «Динамо» (Москва) 165 (49) 1981–1989 «Динамо» (Рига) 370 (142) 1989–1992 «Ессят» (Порі) 138 (58) 1992–1993 «Центерс» (Пієтарсаарі) 15 (11) 1992–1995 «Пардаугава» (Рига) 67 (10)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1978  СРСР 4 (1) 1993–1994  Латвія 14[1] (13)
Звання, нагороди
Звання	Майстер спорту СРСР міжнародного класу
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Біографія

Вихованець дитячо-юнацької спортивної школи московського «Динамо». У складі юнацької збірної СРСР став чемпіоном Європи 1976 року. Дворазовий переможець молодіжних чемпіонатів світу (1976, 1977).

За «Динамо» дебютував 21 січня 1975 року, у матчі проти московського «Спартака». За сім сезонів провів 165 лігових ігор, закинув 49 шайб, зробив 40 результативних передач. Тричі був срібним призером чемпіонатів СРСР (1977, 1979, 1980) і одного разу — бронзовим (1981). Володар кубка СРСР 1976 року. В різні роки його партнерами по ланці були Юрій Чичурін, Анатолій Севідов, Сергій Свєтлов і Володимир Шашов.

Переможець турніру газети «Известия»-78 у складі збірної СРСР. Провів чотири матчі, відзначився голом у ворота канадців.

1981 року перейшов до лав ризьких «одноклубників». Другий за результативністю гравець латвійського клубу в чемпіонатах СРСР — 142 голи (у Хельмута Балдеріса — 266). Найкращий снайпер першості 1982/83 — 38 закинутих шайб. Найбільшим досягненням «Динамо» за радянських часів стало друге місце в сезоні 1987/88. Фроліков, у тому чемпіонаті, став найкращим бомбардиром команди і за підсумками сезону ввійшов до списку 34 найкращих хокеїстів країни^[2]. Майстер спорту міжнародного класу.

У складі динамівських команд провів 14 матчів у суперсеріях проти клубів Всесвітньої хокейної асоціації і Національної хокейної ліги (1978—1989). Відзначився закинутими шайбами у ворота «Едмонтон Ойлерз» (2), «Вінніпег Джетс» (2), збірної ВХА і «Лос-Анджелес Кінгс».

З 1989 по 1993 рік виступав за фінські клуби «Ессят» (Порі) і «Центерс» (Пієтарсаарі). За два сезони у СМ-лізі провів 95 ігор, 30 голів, 39 передач.

Завершувати ігрову кар'єру повернувся до Риги. На той час «Динамо» змінило назву на «Пардаугава» і виступало в Міжнаціональній хокейній лізі. Всього за команду зі столиці Латвії в чемпіонатах СРСР і турнірах МХЛ провів 437 матчів, закинув 152 шайби, зробив 129 результативних передач.

Виступав за збірну Латвії на двох чемпіонатах світу. У фіналі групи С 1993 року прибалтійські спортсмени перемогли збірну України, а наступного сезону посіли друге місце в групі «В». Всього на світових першостях провів 14 ігор, 13 голів, 11 передач.

За версією інтернет-видання «Sports.ru» входить до символічної збірної «Динамо» (Рига) радянської доби: Ірбе, Хатулєв — Крикунов^[ru], Балдеріс — Фроліков — Знарок^[3].

Помер 31 березня 2020 року^[4].

Статистика

Сезон	Клуб	Ліга	І	Г	П	О
1974/75	«Динамо» (Москва)	вища	2	0	0	0
1975/76	«Динамо» (Москва)	вища	9	1	1	2
1976/77	«Динамо» (Москва)	вища	25	4	2	6
1977/78	«Динамо» (Москва)	вища	11	1	2	3
1978/79	«Динамо» (Москва)	вища	44	16	13	29
1979/80	«Динамо» (Москва)	вища	42	20	12	32
1980/81	«Динамо» (Москва)	вища	32	7	10	17
Усього в «Динамо» (Москва)			165	49	40	89
1981/82	«Динамо» (Рига)	вища	56	21	19	40
1982/83	«Динамо» (Рига)	вища	56	38	17	55
1983/84	«Динамо» (Рига)	вища	43	20	12	32
1984/85	«Динамо» (Рига)	вища	52	13	22	35
1985/86	«Динамо» (Рига)	вища	38	9	10	19
1986/87	«Динамо» (Рига)	вища	39	11	9	20
1987/88	«Динамо» (Рига)	вища	48	24	15	39
1988/89	«Динамо» (Рига)	вища	38	6	8	14
Усього в «Динамо» (Рига)			370	142	112	254
1989/90	«Ессят» (Порі)	Д-2	43	28	53	81
1990/91	«Ессят» (Порі)	СМ-ліга	43	20	26	46
1991/92	«Ессят» (Порі)	СМ-ліга	52	10	13	23
1992/93	«Центерс» (Пієтарсаарі)	Д-2	15	11	14	25
1992/93	«Пардаугава»	МХЛ	29	6	14	20
1994/95	«Пардаугава»	МХЛ	38	4	3	7
Усього в Д-1			697	231	208	439

У юніорській і молодіжній збірних:

Рік	Команда	Турнір	Місце	І	Г	П	О	ШХ
1976	СРСР (юніорська)	ЮЧЄ		4	2	1	3	1
	СРСР (молодіжна)	МЧС			2	1	3
1977	СРСР (молодіжна)	МЧС		7	6	5	11	12

Статистика виступів у збірній:

№	Дата	Місце	Турнір	Суперник	Рахунок	Голи
1	16.12.1978	Москва	Приз «Известий»	Швеція	6-0	Жлуктов (3), Шостак, Харламов, Капустін
2	17.12.1978	Москва	Приз «Известий»	Фінляндія	4-1	О. Голиков (2), Балдеріс, Михайлов — Койвулахті
3	19.12.1978	Москва	Приз «Известий»	Канада	9-3	Балдеріс (2), Михайлов (2), Жлуктов, Фроліков, Капустін, Петров, Макаров — Дюпон, Керр, Горенс
4	22.12.1978	Москва	Приз «Известий»	Чехословаччина	3-3	Макаров, Васильєв, Михайлов — Еберманн, Бубла, П. Штястний