Фріц фон Шольц

Фрідріх «Фріц» Макс Карл фон Шольц, Едлер фон Реранче (нім. Friedrich „Fritz“ Max Karl von Scholz, Edler von Rarancze; 9 грудня 1896 — 28 липня 1944) — австрійський, потім німецький офіцер, учасник Першої і Другої світових воєн, группенфюрер і генерал-лейтенант військ СС, кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та Мечами.

Фріц фон Шольц, Едлер фон Реранче
Fritz von Scholz, Edler von Rerancze
Народження	9 грудня 1896(1896-12-09) Пльзень, Богемське королівство, Чехія
Смерть	28 липня 1944(1944-07-28) (47 років) Нарва, СРСР
Країна	Австрія
Приналежність	Австро-Угорщина Австрія Третій рейх
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота
Роки служби	1914–1944
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]
Член	СС[1] і Freikorps Oberlandd
Звання	группенфюрер СС
Командування	11-та добровольча танково-гренадерська дивізія СС «Нордланд»
Війни / битви	Перша світова війна Друга світова війна Франція СРСР
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Золотий німецький хрест Нагрудний знак «За поранення» в чорному Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами Німецький кінний знак Кільце «Мертва голова» Штурмовий піхотний знак в сріблі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шольц.

Біографія

Перша світова війна

У липні 1914 року був призваний під час загальної мобілізації в армію Австро-Угорщини, в артилерійський полк. Воював на російському та італійському фронтах.

Між світовими війнами

У 1919 році демобілізований з армії. У пошуках роботи переїхав до Німеччини. У 1921 році вступив у добровольчий корпус «Оберланд» (Freikorps Oberland) у Сілезії, воював проти комуністичних і польських загонів.

Перейнявшись ідеями націонал-соціалізму, фон Шольц повернувся в Австрію і в жовтні 1932 року вступив в австрійське відділення НСДАП, брав участь у бійках з активістами комуністичної партії Австрії. Через переслідування з боку влади Австрії, випустили ордер на його арешт, наприкінці 1933 року фон Шольц втік до Німеччини. Вступив у загін СС. До початку Другої світової війни фон Шольц командував батальйоном полку СС «Дер Фюрер».

Друга світова війна

Брав участь у Французькій кампанії, командиром гренадерського полку СС «Нордланд», у званні оберштурмбанфюрер. Нагороджений Залізними хрестами обох ступенів. З січня 1941 — у званні штандартенфюрер.

З 22 червня 1941 року брав участь у німецько-радянській війні. Брав участь у боях в Україні.

З травня 1943 командує 11-ю добровольчою танково-гренадерською дивізією СС «Нордланд» (з норвезьких і данських добровольців). Восени 1943 дивізія воює проти комуністичних партизанів Тіто в Хорватії.

З грудня 1943 року 11-та дивізія СС воює під Ленінградом, з березня 1944 — в районі Нарви.

27 липня 1944 року фон Шольц в боях під Нарвою поранений осколком снаряда в голову, на наступний день помирає.

Звання

• Лейтенант (1915)
• Обер-лейтенант (1 листопада 1917)
• Анвертер СС (10 червня 1933)
• Манн СС (21 грудня 1933)
• Шарфюрер СС (21 грудня 1933)
• Обершарфюрер СС (2 лютого 1934)
• Труппфюрер СС (20 квітня 1934)
• Обертруппфюрер СС (3 липня 1934)
• Оберштурмфюрер СС (30 січня 1935)
• Гауптштурмфюрер СС (30 січня 1936)
• Штурмбаннфюрер СС (1 квітня 1938)
• Оберштурмбаннфюрер СС (30 січня 1940)
• Штандартенфюрер військ СС (30 січня 1941)
• Оберфюрер військ СС (1 жовтня 1941)
• Бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС (21 грудня 1942)
• Группенфюрер СС і генерал-лейтенант військ СС (20 квітня 1944)

Нагороди

• Бронзова і срібна медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
• Золота медаль за хоробрість (Австро-Угорщина) (1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Німецький кінний знак в сріблі
• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (17 травня 1940)
  • 1-го класу (29 травня 1940)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі
• Німецький хрест в золоті (22 листопада 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • лицарський хрест (18 січня 1942)
  • дубове листя (№ 423; 12 березня 1944)
  • мечі (№ 85; 8 серпня 1944 — посмертно)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами (Фінляндія)