Церква Вознесіння Господнього (Курівці)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Вознесіння Господнього.

Церква Вознесіння Господнього в Курівцях — парафія і храм греко-католицької громади Озернянського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Курівці Тернопільського району Тернопільської области.

Церква Вознесіння Господнього (Курівці)
Тип	церква
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Курівці
Конфесія	УГКЦ
Будівництво	2002
Церква Вознесіння Господнього у Вікісховищі

Дерев'яний храм оголошений пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 2052)^[1].

Історія церкви

Найдавніші відомості про парафію походять з метрик рукоположення єпископа Йосифа Шумлянського у 1668 році. У 1700 році, коли він перевів свою Львівську єпархію до Унійної церкви, парафія села Курівці також стала греко-католицькою.

Парафія має два храми. Дерев'яна церква, що, за свідченнями візитацій, існувала вже у 1732—1733 роках, належить до старовинних храмів Поділля. За однією з версій, її купили біля Почаєва і перевезли в Курівці. Архітектурно це тризрубний храм. У грудні 1993 року душпастир о. Іван Марщівський освятив хрест на місці, де згодом збудували новий, цегляний храм. 28 липня 2002 року о. Михайло Чайківський відкрив нову церкву, яку того ж дня освятив єпископ Тернопільсько-Зборівський владика Михаїл Сабрига.

Архітектором нового храму став Левко Довбенчук з Тернополя, а автором іконостасу та розписів — Володимир Косовський.

Парафія і дерев'яний храм належали УГКЦ до 1946 року. 4 серпня 1991 року їхня приналежність до лона УГКЦ була відновлена.

Остання візитація парафії відбулася в листопаді 2009 року, її здійснив протосинкел Тернопільсько-Зборівської архиєпархії о. Андрій Романків.

При церкві діють: братство «Апостольство молитви», спільнота «Матері в молитві» та Вівтарна дружина.

Парохи

• о. Теодор (з 1668),
• о. Стефан Алексевич,
• о. Дам'ян Алексевич,
• о. Іван Алексевич,
• о. Лука Єліясевич,
• о. Данило Алексевич,
• о. Максим Левицький,
• о. Антін Чемеринський,
• о. Юліан Левинський,
• о. Йосиф Терашкевич,
• о. Микола Мригдодович,
• о. Павло Дудик,
• о. Григорій Редчук,
• о. Петро Дзядик,
• о. Євген Федоришин,
• о. Іван Марщівський (1991—?),
• о. Михайло Чайківський,
• о. Іван Шкумбатюк (з 2009).
• о. Василь Миць (з 2018)^{[джерело?]}.