Церква Зіслання Святого Духа (Верхня Рожанка)

Церква Зіслання Святого Духа — чинна дерев'яна церква бойківського типу, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 513), у селі Верхня Рожанка Сколівського району на Львівщині. Парафія належить до Сколівського благочиння Дрогобицько-Самбірської єпархії Православної церкви України^[1].

region = скасований = CoordScale =
Церква Зіслання Святого Духа
Церква Зіслання Святого Духа Церква Зіслання Святого Духа
48°46′54″ пн. ш. 23°30′56″ сх. д.
Країна	Україна
Місто	с.Верхня Рожанка Сколівський район Львівська область
Конфесія	Православна церква України
Єпископство	Дрогобицько-Самбірська (Сколівське благочиння)
Тип	церква
Тип будівлі	Церква
Стиль	бойківська дерев'яна архітектура
Побудовано	1804
Основні дати: 1877 — збудовано дзвіницю 1969 — відреставрована 1977 — відреставрована
Настоятель	протоієрей Ярослав Левицький
Статус	Пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 513)
Церква Зіслання Святого Духа Церква Зіслання Святого Духа (Україна) Показати на мапі Україна Церква Зіслання Святого Духа Церква Зіслання Святого Духа (Львівська область) Показати на мапі Львівська область
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Зіслання Святого Духа.

Церква Зіслання Святого Духа (1804) і дзвіниця

Церква Зіслання Святого Духа (1804) і дзвіниця

Розташування

Церква Зіслання Святого Духа стоїть біля дороги, на березі річки Рожанка.

Історія

Побудована у 1804 році^[2], на що вказує на зрубі церква Зіслання Святого Духа. У 1877 році біля церкви була зведена дзвіниця^[3].

До 1939 року церквою опікувалися брати барони Гредлі зі Сколього.

У 1969 та 1977 роках церква та дзвіниця були відреставровані.

Нині церква та дзвіниця мають статус пам'ятки архітектури національного значення.

Архітектура

Церква дерев'яна бойківського типу — тризрубна, триверха, з широким, спільним піддашшям, орієнтована з півночі на південь. Праворуч від головного входу церкви є металевий значок «Товариство обезпечень „Дністер“». Біля нього на дереві зберігся напис: «Церква збудована у липні 1804 року».

Зруби бабинця, нави та вівтаря квадратні в плані та виконані з ялинових брусів. Одночасно до вівтаря були прибудовані бічні приміщення. Характерна пластика верхів обумовлена конструкцією, в основі якої багатозаломність. Восьмигранне з перехватом завершення нави, через систему низьких заломів, спирається на два восьмерика, поставлених один на один, основою яких, є четверик на четверику. Аналогічним способом, але на одному восьмерику формується верх вівтаря. Завершення бабинця виростає безпосередньо з четверика на четверику.

Верхи церкви завершують трьома маленькими маківками з оригінальними трираменними хрестами, на яких зображено ряд символів.

До церкви з південного-сходу примикає двоярусна дзвіниця, яка була побудована у 1877 році. На дзвіниці є напис: «Цю дзвінницю громадським коштом за ініціативою отця ієрея Григорія Гуменного збудував Андрій Галадій». Дзвіниця квадратна у плані, де перший ярус зрубної конструкції, а другий — каркасний, з восьмигранним наметовим завершенням та широким піддашшям. Поруч з дзвіницею є великий кам'яний хрест.

Поруч з церквою знаходиться цвинтар.

Церква та дзвіниця утворюють виразний ансамбль бойківської сакральної архітектури.

Парохи

• о. Григорій Гуменний (1852 — 27 березня 1886)^[4]