Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Стриганка)

Церква Покрови Пресвятої Богородиці в с. Стриганка — церква в Україні, у селі Стриганка Шептицького району Львівської області. Будівля церкви була зведена у 1922 році, мала статус пам'ятки архітектури місцевого значення (охоронний № 2301-М) і знищена вогнем 27 вересня 2015 року.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Шаблон:Визначна пам'ятка: зображення відсутнє:
50°15′09″ пн. ш. 24°20′30″ сх. д.
Тип	церква і пам’ятка архітектуриd
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Стриганка
Конфесія	ПЦУ
Єпархія	Львівсько-Сокальська
Архітектор	Нагірний Євген Васильович
Будівництво	1922
Стан	згоріла
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Стриганка) (Львівська область)

Історія

На початку XX століття у селі Стриганка існувала церква, яка була зведена 1893 року та згоріла під час першої світової війни^[1]. У 1922 році^[2] коштом парафіян збудували нову церкву за проєктом архітектора Євгена Нагірного^[3]. Церкву посвячено на честь Покрови Пресвятої Богородиці, була дочірньою церкві святого Онуфрія у селі Старий Добротвір та підпорядковувалася спочатку Буському^[1], пізніше — Струмило-Камінецькому деканату Львівської архієпархії греко-католицької церкви^[2]. Станом на 1932 рік парафія церкви нараховувала 719 осіб^[2].

За незалежної України богослужіння в церкві відновилися, проте вона стала належати місцевій православній громаді та підпорядковуватися Кам'янко-Бузькому благочинню Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ КП (пізніше — ПЦУ)^[4].

У 1997 році в церкві зробили ремонт.

27 вересня 2015 року, за певний час після недільної служби, у приміщенні церкви сталася пожежа^[4]. Дерев'яний храм вигорів вщент, вдалося врятувати лише дві ікони та дещо з храмового майна^[5]. Пожежникам вдалося врятувати дерев'яну дзвіницю та господарську будівлю. Найімовірнішою причиною загоряння назвали залишену свічку^[5].

Опис

Стара дерев'яна церква у Стриганці була тризрубною, розміром 21×10 м, орієнтована по осі захід—схід^[3]. До квадратної у плані нави з заходу прилучався бабинець із невеликим присінком, зі сходу — гранчастий вівтар із симетрично прибудованими захристіями. Нава завершувалася великим світловим восьмериком із круглими вікнами, над яким був ще один восьмерик, менший за розмірами та увінчаний грушоподібною банею із ліхтарем і маківкою. Вівтар і бабинець були вкриті двосхилими дахами, на гребені яких стояли на високих восьмериках бані, подібні за формою до центральної, проте менші за розмірами. Будівлю церкви оточувало піддашшя. Стіни церкви у 2000-х роках вкрили пластиковою вагонкою^[3].

В інтер'єрі церкви зберігався різьблений і золочений іконостас, виготовлений у 1920-х роках^[3].

Неподалік від церкви стоїть дерев'яна двоярусна, вкрита наметовим дахом дзвіниця, зведена на початку 1920-х років.