Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Целіїв)

Церква Покрови Пресвятої Богородиці в Целіїві — парафія і храм греко-католицької громади Копичинецького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Целіїв Чортківського району Тернопільської области.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Целіїв)
Статус	діюча
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	с. Целіїв, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Конфесія	УГКЦ
Єпархія	Бучацька єпархія
Тип будівлі	церква
Матеріал	цегла
Побудовано на кошти	громади
Будівництво	1909
Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Покрови Пресвятої Богородиці.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 1864)^[1].

Історія церкви

Перша згадка про парафію, яка вже була греко-католицькою, датується 1720 роком. Тоді дерев'яну церкву освятив львівський єпископ Атанасій Шептицький.

Історія та відновлення Під час Першої світової війни храм спалили. Будівництво нової мурованої церкви тривало з 1907 по 1909 рік. Згідно з церковним інвентарем, її збудував підприємець Констант Геваніцкий з Теребовлі за 37 000 крон. 17 жовтня 1909 року церкву благословив о. декан Даниїл Бахталовський з Яблунова.

У 1958 році виконано розпис церкви.

У 2006 році розпочато ремонт храму. Наприкінці 2008 року іконостас і два бічні престоли відреставрував Роман Папінко. У 2009 році художник з Тернополя Михайло Николайчук розпочав новий розпис церкви.

Освячення та життя громади 18 жовтня 2009 року, на 100-річчя храму Покрови Пресвятої Богородиці, його освятив Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії о. Дмитро Григорак, ЧСВВ. Також були освячені престол, іконостас і два бічні престоли.

З XVIII століття до 1946 року парафія належала УГКЦ. У 1946–1993 роках — до РПЦ.

При парафії діють братство «Апостольство молитви» (засноване у 2002 році) та Вівтарна дружина.

На території парафії встановлено фігури Матері Божої та хрести парафіяльного значення.

Парохи

• о. Василь Лібачевський (1832),
• о. Іван Савкевич (1834—1839),
• о. Стефан Пелявський (1839—1869),
• о. Карло Перепелинський (1869—1871),
• о. Спиридон Ганкевич (1871—1912),
• о. Євстахій Монастирський (1912),
• о. Олексій Карпінський (1912—1932),
• о. Роман Капустинський (1932—1940),
• о. Ізидор Скорохід (1940—1946),
• о. Олег Маліброда (1993—1996),
• о. Тимофій Буштинський (1996—2002),
• о. Володимир Данилів — адміністратор (з 2002).