Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени (Розалівка)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Костянтина та Олени.

 пам'ятка архітектури (місцевого значення)

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = адреса = скасований = CoordScale = lon_min =
Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени
46°49′06.9″ пн. ш. 29°59′05.9″ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Розалівка, Роздільнянський район, Одеська область
Конфесія	Українська православна церква Московського Патріархату
Єпископство	Балтська єпархія УПЦ (МП)
Тип	церква
Дата заснування	1797 (228 років)
Стан	цілком задовільний
Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени (Україна) Показати на мапі Україна Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени (Одеська область) Показати на мапі Одеська область
Медіафайли у Вікісховищі

Церква Рівноапостольних Костянтина і Олени (у минулому — Царе-Костянтинівська церква) — чинна церква у селі Розалівка Роздільнянського району, Одеська область. Парафія Рівноапостольних Костянтина і Олени належить до Балтської єпархії Української православної церкви Московського Патріархату. Вона є найстарішою православною спорудою у Роздільнянському районі.

Історія

Вигляд на церкву збоку

Свято-Костянтино-Оленівська церква була заснована у 1797 році^[1].

З 1888 року церкву очолював Костянтин Григорієв Захарієвич. Це було його 3-тє місце ведення служби.

У 1889 році перебудована на пожертви парафіян^[2].

Новим псаломщиком у 1905 році, замість Іоакима Мінакова^[3], став Андрій Андрєєв Боголюбський. Це було його 2-ге місце ведення служби.

На 1906 рік церква розташовувалась у Понятівській волості Тираспольського повіту Херсонській губернії. Парафіянами були українці (1306 чоловіків та 1262 жінки) з села Розалівка, селищ Ангелінівка, Андріяшівка, Віровка, Грузинівка, Єлисаветполь, Олено-Костянтинівка, Іванівка, Іоанно-Богословка, Миролюбівка, Нікольське, Павлівка, Сираківка, Фатуровське, Юргівка, Яковлівка, хуторів Лучинський, Матишівка, Ново-Матишівка, Стольниченко, залізничного селища Кучурган.

У церкві вели службу священник та псаломщик. Священником був Костянтин Григорієв Захарієвич (54 роки).Він закінчив Київську духовну семінарію по 2-му розряду, також є законовчителем у розалівській школі, вдовець, мав двох синів (20 та 16 років). Сан священника здобув у 1879 році. Отримував квартирну допомогу в розмірі 60 рублів. Плата від парафії становила 294 руб. Псаломщиком був Андрій Андрєєв Боголюбський (50 років), зі середнього відділу Липецького духовного училища. Мав сім'ю: жінка і п'ятеро дітей (11, 10, 7, 5 і 3 роки). Сан псаломщика здобув у 1900 році. Отримував квартирну допомогу 20 руб. Плата від парафії — 98 руб. Разом мали 33 десятини церковної землі^[4].

На 1913—1914 рік місцева Царе-Костянтинівська церква, яку очолював священник Олексій Курбет, відносилась до Тираспольської благочинної округи^[5][6].

Старий цвинтар при церкві