Коломієць Тамара Панасівна

Дивіться у Вікіпедії:

Коломієць Тамара Панасівна

Тама́ра Опана́сівна Коломі́єць— українська поетеса, перекладач. Член Національної спілки письменників України.

Цитати

	Відлетіла моя мила пташка, відспівала… Довго не могла сказати про це, прийняти, якось передумати… У який там день душа відлітає над вічними заплавами — в перший, дев‘ятий, сороковий. (...) Мабуть, сьогодні, в День поетів, годиться провести тебе у віртуальному світі у віртуальну мандрівку[1] — написала донька Мар'яна
	— Юлія Кузьменко

	Очевидно, на мені природа трошки відпочиває, бо я не можу знайти слів, щоб описати, хто ж ти така була насправді. Неперевершена, тонка, чутлива, дитино добра! Напишіть — якою її знали ви… Лети, моя пташко. Поети не вмирають, вони відлітають![1]
	— Юлія Кузьменко.

Цитати із віршів

Старається гончарний круг, І глина тягнеться до рук, Стає вона горнятком- Малятком-товстенятком.[2] — вірш "Гончарний круг"

Ляльчине убраннячко Я зберу. Ляльчине убраннячко Поперу.[2] — вірш "Праля"

Сонечко буде світити, Ляльчину хустку білити, Буде вітрець повівати, Буде вбрання висихати.[2] — вірш "Праля"

Візьму вербову гілочку, А в ній проріжу дірочку, Довкола кору обіб'ю- Сюрчка веселого зроблю.[2] — вірш "Візму вербову гілочку"

Ніхто й не здогадається, Що свище-заливається Не соловей, а я![2] — вірш "Візму вербову гілочку"

З цупкого аркуша-листка зроблю верткого вітрячка. Ріжки надріжу і загну, Гвіздком до палиці припну.[2] — вірш "Вітрячок"

Відерце, Відерце, Посріблене денце, скажи, де бувало, кого напувало.[2] — вірш "Відерце"

Стукав-грюкав молоток, Танцювало шило. Вийшов перший чобіток- Подивитись мило.[2] — вірш "Чобітки"

Біле поле полотняне, Рівно ткане, чисто пране, А по ньому голка ходить, За собою нитка водить.[2] — вірш "Біле поле полотняне.

Під гарячий буйний душ Тарілки спішать чимдуж Розмальовані миски Вишаровують боки.[2] — вірш "Веселий душ"

А ложки у шухляді Сховаються - і раді.[2] — вірш "Веселий душ"

І душ у крані задріма, отак, немов його нема. шуміти перестане. Аж трохи сумно стане.[2] — вірш "Веселий душ"

Іде, хвостом похитує, В перехожих випитує: -А скажіть мені, котора Із сметаною комора?.[2] — вірш "Поважний кіт"

Поливалко-поливальнице, на вгороді помагальнице! набери з криниці Свіжої водиці, Поливай капусту, Щоб клалося густо, Щоб вродила головата, то буде що шаткувати!..[2] — вірш "Капуста"

Примітки

1. 1 2 Юлія Кузьменко. "Поети не вмирають, вони відлітають": пішла з життя поетеса Тамара Коломієць. https://suspilne.media/amp/555991-poeti-ne-vmiraut-voni-vidlitaut-pisla-z-zitta-poetesa-tamara-kolomiec/
2. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 Упорядник Наталя Дзюбишина-Мельник. Золотий колос.-К.:Освіта, 1994. - с. 116, 356, 359 - 362 - ISBN 5-330-02949-X

Джерела

• Упорядник Наталя Дзюбишина-Мельник. Золотий колос.-К.:Освіта, 1994. - с. 356 - ISBN 5-330-02949-X

Поділіться цитатами з вашими друзями: