Європа (супутник)
найменший галілеєвий супутник Юпітера та шостий за розміром природний супутник у Сонячній системі / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Європа (супутник)?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Євро́па (дав.-гр. Ευρώπη), або Юпітер II — супутник Юпітера, найменший з чотирьох галілеєвих супутників. Відкрита 1610 року Галілео Галілеєм[4] і, можливо, незалежно від нього Симоном Маріусом. Протягом століть за Європою велися все більш різнобічні спостереження з допомогою телескопів, а починаючи із 1970-х років — і космічних апаратів, які пролітали поблизу.
Дані про відкриття | |
---|---|
Дата відкриття | 7 січня 1610 року |
Відкривач(і) | Галілео Галілей і, можливо, Симон Маріус |
Планета | Юпітер |
Номер | II |
Орбітальні характеристики[1] | |
Велика піввісь | 670 900 км |
Перицентр | 664 862 км |
Апоцентр | 676 938 км[2] |
Орбітальний період | 3,551181 діб |
Ексцентриситет орбіти | 0,009 |
Нахил орбіти | 0,466° до площини екватора планети |
Фізичні характеристики | |
Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
Діаметр | 3 138 км |
Середній радіус | 1 569 км[3] |
Площа поверхні | 3,09× 107 км² |
Маса | 4,80× 1022 кг[3] |
Густина | 3,01 г/см³[3] |
Прискорення вільного падіння | 1,314 м/с² |
Друга космічна швидкість | 2,025 км/с |
Атмосфера | |
Інші позначення | |
Юпітер VI | |
Європа у Вікісховищі |
За розмірами Європа поступається Місяцеві. Вона складається переважно з силікатних порід, а в центрі має залізне ядро. Поверхня складається з льоду і є однією з найбільш гладких у Сонячній системі; на ній дуже мало кратерів, але багато тріщин. Молодість і гладкість поверхні стали причиною появи гіпотези, що під нею розташовується водяний океан, в якому не виключена наявність мікроскопічних живих організмів[5]. Ймовірно, він не замерзає завдяки припливним силам, періодичні зміни яких викликають деформацію супутника і, як наслідок, нагрівання його надр. Це також є причиною ендогенної геологічної активності Європи, що нагадує тектоніку плит[6]. Супутник має вкрай розріджену атмосферу, що складається переважно з кисню.
Цікаві характеристики Європи, особливо можливість виявлення позаземного життя, призвели до цілого ряду пропозицій щодо досліджень супутника[7][8]. Місія космічного апарата «Галілео», яка почалася 1989 року, надала більшу частину сучасних даних про Європу. В бюджеті NASA на 2016 рік виділені кошти на розробку автоматичної міжпланетної станції Europa Clipper, призначеної для вивчення Європи на предмет наявності життя на ній; запуск найімовірніший в середині 2020-х рр[9][10]. Запуск апарата для вивчення крижаних супутників Юпітера, Jupiter Icy Moon Explorer (JUICE), заплановано на 2022 рік[11].