Єлизавета Софія Острозька
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Єлизавета Софія Пелагея Острозька (нар. близько 1557 — пом. 26 серпня 1599) — руська (українська) княжна XVI століття з роду Острозьких, старша донька київського воєводи й волинського маршалка, князя Костянтина Василя Острозького та шляхтянки Софії Тарновської.
Єлизавета Софія Острозька | |
---|---|
Полотно, створене між 1733 та 1737 рр. | |
Народилася | бл. 1557[1] |
Померла |
26 серпня 1599 Вільня |
Батько | Василь-Костянтин Острозький |
Матір | Софія Тарновська |
Чоловік | Ян Кишка, Христофор Перун Радзивілл |
Підданство | Річ Посполита |
Походження | русинка (українка) |
Дочка православного магната з Волині, вихована матір'ю як палка католичка, вона двічі одружувалася з литовцями-протестантами — спершу з аріанином Яном Кишкою, опісля кальвіністом Криштофом Радзивіллом — забезпеченими й маєстатичними особами, що могли стати надійними союзниками Острозького на політичному поприщі. Єлизавета не брала якої-небудь помітної участі в громадському житті, віддаючи зусилля керуванню приналежними маєтностями.
Перший шлюб склався цілком щасливо, жінка володіла значною свободою дій, однак всі діти померли у ранньому дитинстві, більше вона їх не мала чи вже не могла мати.