Іванків (Чортківський район)

Іва́нків — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району. До 2015 адміністративний центр сільради, якій були підпорядковані села Бережанка, Гуштинка та Трійця. Населення становить 1693 особи (2003).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Іванків.

село Іванків
Церква Архистратига Михаїла Церква Архистратига Михаїла
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Скала-Подільська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060350100095656
Основні дані
Населення	1 718
Територія	6.740 км²
Густота населення	254.9 осіб/км²
Поштовий індекс	48723
Телефонний код	+380 3541
Географічні дані
Географічні координати	48°49′23″ пн. ш. 26°09′50″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	255 м
Водойми	потік Безіменний
Відстань до обласного центру	91 км
Відстань до районного центру	9 км
Відстань до залізничної станції	4 км
Місцева влада
Адреса ради	48720, Тернопільська область, Чортківський район, смт Скала-Подільська, вул Франка Івана, буд 2-Е
Староста	Паламар Василь Боданович
Карта
Іванків
Іванків
Мапа
Іванків у Вікісховищі

У вересні 2015 року увійшло до складу Скала-Подільської селищної громади.

На околиці Іванкова зростають Іванківські липи — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.

Географія

Село розташоване на відстані 362 км від Києва, 91 км — від обласного центру міста Тернополя та 9 км від міста Борщів. Селом тече потік Безіменний.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської та давньоруської культур. Поселення трипільської культури поблизу села, виявлене у 1930-х роках. Підйомний матеріал (уламки кераміки) зберігається у Львівському історичному музеї^[1].

Перша письмова згадка про село 1443 рік, як Іванкове поле, тоді було пусткою^[2].

В XIV-XVI ст. було власністю скальських війтів.

Внаслідок козацьких повстань 1648—1654 років було повністю спустошеним.

Люстрація 1665 року фіксує повне знищення села:

В тому селі немає жодного підданого і декілька десятиліть лежить пусткою. Млина та ставу немає.^[3]

Почало заселятись лише у 1710—1718 роках. У 1718 році в селі була збудована церква Святого Михайла Архангела. Священником при церкві був скальський священник Іван Пашовський.

У 1762 році було 160 господарств.^[4]

У XIX столітті власником маєтку був граф Аґенор Марія Ґолуховський.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», кооператива, драматичний гурток, мандолінний оркестр.

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області^[5][6]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району^[7].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2185 осіб, з яких 1001 чоловік та 1184 жінки^[8].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1707 осіб^[9].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[10]:

Мова	Відсоток
українська	99,65 %
російська	0,35 %

Релігія

• церква святого архистратига Михаїла (1847; реставрована 1907) з дерев'яною дзвіницею (XVII століття).

Пам'ятники

Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, УСС, жертвам сталінських репресій (обидва — 1990).

Насипана символічна могила воякам УПА (1992)

Споруджено погруддя громадсько-політичній діячці Ользі Басараб (родом з Іванкова її чоловік Дмитро).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І—ІІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, крамниці.

Відомі люди

Мешканець села Федір Гайдамаха 12 років (1860–1872, за даними Ігоря Чорновола: селянин, посол у 1873—1879 роках до австрійського парламенту (Райхсрату), Галицького Сейму у 1870—1876 роках^[11] від округу Борщів — Мельниця, входив до «Руського клубу».^[12]

Народилися

• лікар, громадський діяч, депутат Тернопільської облради (2002—2006 роки) Михайло Буртняк^[13]
• Лукіянець Богдан Антонович — український вчений-фізик.
• Дмитро Николишин — літератор.
• Василь Ситник — громадський діяч.
• Ярчук Михайло — Чортківський Надрайонний провідник ОУН.
• Ярчук Теодор — лютеранський пастор громади у Станіславові

Світлини

• 
  Церква Архістратига Михаїла (1847, реставрована у 1907)
• 
  Дерев'яна дзвіниця  18 ст
• 
  Пам'ятна плита неподалік колишньої криївки
• 
  Символічна могила Героям УПА

Див. також

• Поділля
• Подоляни
• Подільський говір

Примітки

1. Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 311.
2. Михайловський, Віталій (2003). Історико-географічні дослідження в Україні (українською) . Київ: Національна Академія наук України. с. 237. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
3. AGAD. – MK, Lustracje. – Dzial. XVIII. – Sygn.74. – s.286
4. Borowski, Andy (понеділок, 3 грудня 2018 р.). Літопис Скали: Історія села Іванків та його опис 1762 року. Літопис Скали. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
5. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
6. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
7. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
8. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
9. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
10. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
11. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — С. 124.
12. Там само. — С. 107; 124.
13. Дацко О. Буртняк Михайло Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 203. — ISBN 966-528-197-6.

Джерела

• Мельничук Б., Мизак Н., Петраш, Б. Іванків // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 514—515. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Лашта, В. Іванків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
• Iwanków, pow. borszczowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 315. (пол.)