Loading AI tools
український футбольний клуб з Маріуполя З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Маріуполь» — український футбольний клуб з однойменного міста, заснований у 1960 році.
Повна назва | Футбольний клуб «Маріуполь» | ||
Засновано | 1960 | ||
Розформовано | 2022 | ||
Населений пункт | Маріуполь, Україна | ||
Стадіон | імені Володимира Бойка | ||
Вміщує | 12 680 | ||
Президент | Тарік Махмуд Чаудрі | ||
Ліга | не виступає | ||
2021/22 | 16 | ||
Вебсайт | fcmariupol.com | ||
|
В 1936 році на маріупольському заводі ім. Ілліча була створена футбольна команда, яка 18 липня 1936 року провела свій перший офіційний матч у 1/64 фіналі Кубка СРСР (програла 0:5 криворізькому «Динамо»). У 1938 році клуб отримав назву «Сталь».
У розіграші Кубка УРСР 1944 року завдяки неявці іншої команди, «ВЧ» (Ворошиловград), пройшла в друге коло, але там 17 вересня поступилася харківському «Локомотиву» — 1:7.
У 1945 році «Сталь» пройшла до четвертого кола (аналог 1/8), де завдяки неявці однойменного клубу з Дніпропетровська на матч 21 жовтня вийшла в 1/4. Там маріупольців знову зупинив харківський «Локомотив» (майбутній володар тогорічного кубка) — розгромом з рахунком 0:15.
У 1946 році «Сталь» вилетіла вже в першому колі, 29 вересня, від ворошиловградського «Динамо» — 1:2.
У кубковому розіграші 1947 року в першому колі «Сталь» 21 вересня пройшла ворошиловградського «Дзержинця» — 4:0. А в другому, 28 вересня, програла «Сталі» з Дніпродзержинська — 2:3.
У 1960 році команда «Авангард» (Жданов) об'єдналася з командою «Шахтар» (Рутченкове — зараз район міста Донецька), створивши команду «Азовсталь» (Жданов).
Протягом 1960-х років клуб виступав в класі «Б» і другій групі класу «А», а в наступні десятиліття в українській зоні другої ліги.
Перший чемпіонат незалежної України «Азовець» провів у першій лізі, але зайняв 11 місце і вилетів у другу лігу, де впродовж наступних двох сезонів був її середняком.
Влітку 1995 року «Азовець» об'єднався з одним із лідерів другої ліги — командою «Динамо» (Луганськ). 3 квітня 1996 року команда змінила назву на «Металург» і вже під цією назвою в першому ж сезоні об'єднаній команді вдалося зайняти перше місце і вийти до першої ліги.
У першій лізі команда несподівано легко зайняла третє місце і вперше у своїй історії вийшла до еліти українського футболу.
Перший сезон в вищій лізі команда провела не дуже вдало, посівши 12-те місце і відірвавшись від зони вильоту лише на одне очко, проте після цього команда стала незмінно займати місця в верхній половині таблиці, а сезон 2000—2001 взагалі став найкращим в історії клубу — «Металург» зайняв четверте місце в чемпіонаті і дійшов до півфіналу кубка України.
17 грудня 2002 року команда змінила назву на «Іллічівець» в честь генерального спонсора — ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Незважаючи на зміну назви, команда трохи погіршила результати, знову перемістившись в середину таблиці.
У сезоні 2004—05 команда знову нагадала про себе, посівши п'яте місце і за рейтингом Fair Play УЄФА вперше в своїй історії потрапила в єврокубки, зігравши у Кубку УЄФА. Там в першому кваліфікаційному раунді маріупольці обіграли вірменський «Бананц» (2-0, 2-0), але в другому поступилися австрійській «Аустрії» (0-0, 0-3).
Наступного сезону команда продовжила вдалі виступи, повторивши свій найкращий результат у сезоні — четверте місце в чемпіонаті і півфінал кубка України.
У сезоні 2006—07, після двох сезонів вдалих виступів, команда несподівано вилетіла до першої ліги, але наступного сезону посіла там перше місце і повернулась в елітний дивізіон.
З того часу команда в Прем'єр-лізі стала займати місця в нижній частині таблиці, кожного сезону борючись за виживання. Так в першому сезоні після повернення команда змогла забезпечити прописку лише після 30-го туру чемпіонату, у якому доля «Іллічівця» повинна була вирішитись на стадіоні «Україна» у львівському дербі «Карпат» і ФК «Львів». Маріупольцям була необхідна лише поразка «городян». У драматичному протистоянні (Григорій Баранець не забив пенальті) «синьо-золоті» поступились 1:2 і за результатами сезону саме вони повернулися до першої ліги, адже «Іллічівець» випередив львів'ян за кількістю перемог (якби кращого визначили за різницею м'ячів, то маріупольці покинули б Прем'єр-лігу).
Через рік доля «Іллічівця» знову вирішувалася в останньому турі — маріупольська команда посідала 15-те місце, відстаючи від ПФК «Севастополь», що знаходився на рятівному 14 місці на одне очко. «Севастополь» приймав «Таврію», а «Іллічівець» — «Динамо». «Іллічівець», поступаючись по ходу гри 0:2, здобув вольову перемогу з рахунком, а «Севастополь» поступився 0:1. Таким чином «Іллічівець» знову зберіг прописку в еліті на наступний сезон[2].
У сезоні 2011/12 команда виступила трохи краще і в підсумку зайняла 11-те місце, після чого до команди на посаду головного тренера повернувся її багаторічний тренер Микола Павлов[3].
14 червня 2017 року клуб було перейменовано на ФК «Маріуполь» в рамках виконання закону про декомунізацію[1]. Після двох сезонів у першій лізі клуб цього ж року повернувся у прем'єр-лігу.
У лютому 2018 року ФК «Маріуполь» перейменував свій стадіон на честь колишнього президента меткомбінату В. Бойка[4]
У зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України та тимчасовою окупацією міста Маріуполь війсковими підрозділами РФ, було оголошено про тимчасово призупинення участі футбольного клубу «Маріуполь» в українському футбольному чемпіонаті.
Сезон | Ліга | М | І | В | Н | П | ГЗ | ГП | О | Кубок України | Євротурніри | Примітка | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1992 | 1 ліга «Б» | 11 з 14 | 26 | 10 | 4 | 12 | 36 | 39 | 24 | 1/16 фіналу | Понизилася | ||
1992—1993 | 2 ліга | 13 з 18 | 34 | 9 | 11 | 14 | 34 | 47 | 29 | 1/64 фіналу | |||
1993—1994 | 2 ліга | 12 з 22 | 42 | 16 | 7 | 19 | 43 | 58 | 39 | дискваліфікація | |||
1994—1995 | 2 ліга | 12 з 22 | 42 | 17 | 6 | 19 | 37 | 55 | 57 | 1/64 фіналу | |||
1995—1996 | 2 ліга «Б» | 1 з 21 | 38 | 30 | 4 | 4 | 70 | 24 | 94 | 1/32 фіналу | Підвищилася | ||
1996—1997 | 1 ліга | 3 з 24 | 46 | 29 | 6 | 11 | 92 | 56 | 93 | 1/16 фіналу | Підвищилася | ||
1997—1998 | Вища ліга | 12 з 16 | 30 | 8 | 9 | 13 | 27 | 48 | 33 | 1/8 фіналу | |||
1998—1999 | Вища ліга | 5 з 16 | 30 | 14 | 6 | 10 | 35 | 27 | 48 | 1/8 фіналу | |||
1999—2000 | Вища ліга | 8 з 16 | 30 | 13 | 3 | 14 | 49 | 45 | 42 | 1/16 фіналу | |||
2000—2001 | Вища ліга | 4 з 14 | 26 | 13 | 4 | 9 | 35 | 26 | 43 | 1/2 фіналу | |||
2001—2002 | Вища ліга | 10 з 14 | 26 | 6 | 8 | 12 | 29 | 42 | 26 | 1/8 фіналу | |||
2002—2003 | Вища ліга | 10 з 16 | 30 | 8 | 10 | 12 | 34 | 38 | 34 | 1/32 фіналу | |||
2003—2004 | Вища ліга | 8 з 16 | 30 | 10 | 10 | 10 | 34 | 36 | 40 | 1/4 фіналу | |||
2004—2005 | Вища ліга | 5 з 16 | 30 | 12 | 8 | 10 | 38 | 34 | 44 | 1/8 фіналу | Кубок УЄФА | 2-й квал. раунд | |
2005—2006 | Вища ліга | 4 з 16 | 30 | 12 | 7 | 11 | 30 | 34 | 43 | 1/2 фіналу | |||
2006—2007 | Вища ліга | 15 з 16 | 30 | 6 | 7 | 17 | 23 | 39 | 25 | 1/4 фіналу | Понизилась | ||
2007—2008 | 1 ліга | 1 з 20 | 38 | 26 | 7 | 5 | 65 | 26 | 85 | 1/4 фіналу | Підвищилася | ||
2008—2009 | Прем'єр-ліга | 14 з 16 | 30 | 7 | 5 | 18 | 31 | 54 | 26 | 1/16 фіналу | |||
2009—2010 | Прем'єр-ліга | 12 з 16 | 30 | 7 | 8 | 15 | 31 | 56 | 29 | 1/8 фіналу | |||
2010—2011 | Прем'єр-ліга | 14 з 16 | 30 | 7 | 8 | 15 | 45 | 67 | 29 | 1/16 фіналу | |||
2011—2012 | Прем'єр-ліга | 11 з 16 | 30 | 8 | 8 | 14 | 28 | 42 | 32 | 1/16 фіналу | |||
2012—2013 | Прем'єр-ліга | 9 з 16 | 30 | 10 | 8 | 12 | 30 | 32 | 38 | 1/8 фіналу | |||
2013—2014 | Прем'єр-ліга | 10 з 16 | 28 | 10 | 4 | 14 | 27 | 33 | 34 | 1/16 фіналу | |||
2014—2015 | Прем'єр-ліга | 14 з 14 | 26 | 3 | 5 | 18 | 25 | 55 | 14 | 1/8 фіналу | Понизилась | ||
2015—2016 | 1 ліга | 4 з 16 | 30 | 14 | 11 | 5 | 34 | 24 | 53 | 1/16 фіналу | |||
2016—2017 | 1 ліга | 1 з 18 | 34 | 25 | 6 | 3 | 61 | 21 | 81 | 1/4 фіналу | Підвищилася | ||
2017—2018 | Прем'єр-ліга | 5 з 12 | 32 | 10 | 9 | 13 | 38 | 41 | 39 | 1/2 фіналу | |||
2018—2019 | Прем'єр-ліга | 4 з 12 | 32 | 12 | 7 | 13 | 36 | 47 | 43 | 1/8 фіналу | Ліга Європи | 3-й квал. раунд | |
2019—2020 | Прем'єр-ліга | 8 з 12 | 32 | 12 | 9 | 11 | 40 | 46 | 45 | 1/2 фіналу | Ліга Європи | 3-й квал. раунд | |
2020—2021 | Прем'єр-ліга | 11 з 14 | 26 | 6 | 8 | 12 | 27 | 41 | 26 | 1/8 фіналу |
Сезон | Стадія | Суперник | Матч 1 | Матч 2 | Загальний рахунок |
---|---|---|---|---|---|
Кубок УЄФА 2004—2005 | 1 квал. | «Бананц» | 2:0 | 2:0 | 4:0 |
2 квал. | «Аустрія» | 0:0 | 0:3 | 0:3 | |
Ліга Європи УЄФА 2018—2019 | 2 квал. | «Юргорден» | 1:1 | 2:1 (дч) | 3:2 |
3 квал. | «Бордо» | 1:3 | 1:2 | 2:5 | |
Ліга Європи УЄФА 2019—2020 | 3 квал. | АЗ | 0:0 | 0:4 | 0:4 |
У списку подані гравці, що виступали за національну збірну своєї країни.
|
|
Докладніше: Категорія:Футболісти «Маріуполя»
|
|
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.