Іноземне військове вторгнення на півночі Росії
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Інозе́мне військо́ве вто́ргнення на пі́вночі Росії́ (відома також як Півні́чна «росі́йська» кампа́нія) — частина іноземного вторгнення в Росію після Жовтневого перевороту. Нападники виступили союзниками Білої армії. Північна кампанія інтервентів почалася в 1918 році, в останні місяці Першої світової війни, і закінчилася з повною евакуацією військ інтервентів у вересні 1919 року. Білі війська, які відмовилися втікати разом з нападниками, продовжували боротьбу на півночі до початку 1920 року. У порівнянні з іншими фронтами Громадянської війни в Росії, Північний фронт мав відносно невелике значення через малу кількість військ в ньому (бл. 10 тис. проти 100—200 тис. На Південному і Східному фронтах). Союзне командування поводилося пасивно, лише утримуючи спочатку зайняті райони, не маючи наміру вступати в боротьбу з Червоною армією і лише «обороняючись» від неї. Присутність іноземців використали більшовики в пропагандистських цілях: існує думка, що сама присутність на російській території іноземних військ принесла Білій армії більше шкоди, оскільки лише дискредитувало антирадянський уряд серед народу і давало більшовицьким агітаторам можливість представляти білих як «ставлеників світової буржуазії», які торгують національними інтересами та природними багатствами, а власну боротьбу — «патріотичною та справедливою»[6].
Інтервенція союзників на півночі Росії | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Громадянська війна в Росії | |||||||||
Англійський танк «Марк 5», захоплений Червоною армією в ході військових дій. Архангельськ. | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
![]() |
![]() | ||||||||
Командувачі | |||||||||
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
![]() ![]() ![]() | ||||||||
Військові сили | |||||||||
![]()
|
Невідомо | ||||||||
Втрати | |||||||||
![]()
|
![]() |