Іспанський грип
пандемія грипу 1918-1920 рр / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Іспанський грип?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Іспа́нський грип, або «іспа́нка» (англ. Spanish flu, фр. grippe espagnole, ісп. gripe española) — найбільша за смертністю пандемія грипу за всю історію людства (пандемії грипу[en]), що тривала з січня 1918 року по грудень 1920-го. За цей час заразилося 500 млн осіб, або близько чверті тодішнього населення світу[1]. За різними оцінками, у всьому світі від іспанки померло від 17[2]до 50 млн, а за деякими джерелами навіть до 100 млн осіб[3][4].
Солдати з Форт-Райлі (штат Канзас), хворі на іспанський грип, у лікарняному відділенні в таборі Фанстон[en] | |
Хвороба | Грип |
---|---|
Вірус | H1N1 |
Місце | Світ |
Дата | січень 1918 — грудень 1920 |
Підтверджені випадки | 500 млн. (оцінено)[1] |
Смертей |
17–50 млн. (оцінено) |
Пандемія почалася в останні місяці Першої світової війни і швидко затьмарила за масштабом жертв це найбільше кровопролиття. Щоб підтримати бойовий дух, цензори Першої світової війни применшували кількість перших повідомлень про хворобу й смертність у Німеччині, Великій Британії, Франції та США[5]. Військова цензура була відсутня у нейтральній Іспанії, тому тамтешні газети могли вільно повідомляти про наслідки пандемії, наприклад, про тяжку хворобу короля Альфонсо XIII. І ці розповіді створювали помилкове враження про Іспанію як про місце зародження пандемії[6]. Тому за нею закріпилась назва — «іспанський грип»[7][8]. Історичних та епідеміологічних даних недостатньо, щоб з упевненістю визначити географічне походження пандемії, тому погляди дослідників щодо цього різняться[1].
Більшість спалахів грипу вбивають здебільшого наймолодших та найстарших, а люди проміжного віку мають набагато більше шансів вижити. Однак пандемія іспанського грипу призвела до вищої, ніж очікувалося, смертності серед молодих людей[9]. Науковці пропонують кілька можливих пояснень високого рівня смертності від пандемії грипу 1918 року. Деякі дослідження пояснюють смертоносність вірусу тим, що він запускає цитокіновий та хемокиновий шторми, який руйнує сильнішу імунну систему молоді[10]. Була визначена повна послідовність сегмента неструктурного (NS) гена вірусу грипу 1918 року, а також перевірено гіпотезу, що посилена вірулентність у тій пандемії могла бути зумовлена інгібуванням інтерферону I типу білком NS1. Результати цих експериментів свідчать про те, що в людських клітинах білок 1918 NS1 є дуже ефективним антагоністом інтерферону, а ген NS1 1918 року не має змін амінокислот, що корелює з вірулентністю штамів вірусу пташиного грипу H5N1, виявлених у 1997 році в Гонконгу. Вважається, що вірус грипу 1918 року утворився в дикій природі, взявши частину геному від H5N1. Пташиний грип у людей спричинює тяжку вірусну пневмонію з великою летальністю[11]. Для вірусу пташиного грипу характерно інфікування ізольованих клітин легеневого епітелію та спричинення дифузного пошкодження альвеол та крововиливи в легені інфікованих пацієнтів. Крім того, вірус може уражати інші органи, включаючи трахею, кишечник та мозок, а також може проникати через плацентарний бар'єр та інфікувати плід[12].
На противагу цьому, 2007 року проаналізовано медичні журнали періоду пандемії[13][14], й показано, що ця вірусна інфекція не була агресивнішою, ніж до того. Натомість недоїдання, переповнені медичні табори й лікарні та погана гігієна сприяли бактеріальній суперінфекції. Більшість жертв померли від цієї суперінфекції після доволі тривалої агонії[15][16].
Пандемію грипу 2009 року спричинив вірус того ж серотипу (A/H1N1)[17], хоча за летальністю вона була однією з найменших.