Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Адамо́вичі (пол. Adamowicz, нім. Adamowitz, рос. Адамовичи) — декілька шляхетських родів руського, литовського і татарського походження. Піддані Литви, Речі Посполитої, Курляндії, Росії. Внесені в VI частину генеалогічних книг Віленської, Волинської, Гродненської, Ковенської, Мінської, Могилевської і Смоленської губерній Російської імперії[1].
Адамовичі гербу Адамович були відгалуженням роду Адамовичів гербу Леліва. Вперше представники цієї нової гілки згадуються під 1599 роком.
Використовували власний герб, що є відміною Леліви.
Внесені до списків курляндського лицарства: фон Адамовичі, звані Адамами (нім. von Adamowicz, genannt Adam).
Згідно з Бонецьким, Адамовичі гербу Леліва походили від невідомого вояка Адама. Він служив литовським князям, воював із татарами і двічі був литовським послом до Орди. Князь Монтвид, син литовського короля Гедиміна, дарував цьому Адамові свій герб Леліва, а польський король Володислав Ягайло, онук Гедиміна, затвердив шляхетство і герб особливим дипломом. Потомки цього Адама носили руське прізвище Адамовичів[3].
У XVI ст. рід Адамовичів був розподілений на 4 великі гілки, які змінили свої прізвища за назвами маєтків: Покривницькі (Pokrzywnicki), Мутикальські (Mutykalski), Раковецькі (Rakowiecki) і Старовольські (Starowolski, від Старої Волі в Берестейському воєводстві). Із цих гілок лише остання продовжувала використовувати прізвище Адамовичів. Її представники інколи називали себе Старовольськими або Адамовичами-Старовольськими[3].
Протягом XVII—XVIII ст. Адамовичі-Старовольські мешкали у Литві й займали земські уряди в Жемайтійському князівстві[3]. Цей рід також розділився на кілька гілок: Адамовичі гербу Адамович-Леліва тощо.
Підписи Адамовичів знаходимо на документах про вибрання Августа ІІ королем Польщі (1697), скликання посполитого рушення (1698), виборах 1733 року[3].
1775 року Адамовичі стали дідичами Орельського маєтку над річкою Дітва в Лідському повіті[3].
Після поділів Речі Посполитою Адамовичі зберегли за собою шляхетські права. 1848 року їх було занесено до матрикулів шляхти Царства Польського, а 1856 року — зараховано до дворянства Російської імперії. Також Адамовичі числилися у дворянських книгах Віленської, Ковенської (1845—1866), Мінської губерній (1840—1857)[3].
Інша гілка роду — Адамовичі-Говарковські (Adamowicz-Gowarkowski) отримали дворянські права в Росії 1846 року й були внесені до дворянських книг Мінської губернії[3].
Походження Адамовичів гербу Любич невідоме.
1804 року вони були записані до дворянської книги Ковенської губернії[4].
Адамовичі-Ермаутські (Adamowicz von Ermauth) походять від галицького полковника Яна Адамовича. 16 серпня 1895 року імператор Австро-Угорщини нобілітував його, надавши німецьке прізвище фон Ермаут і герб за заслуги у мексиканській кампанії 1864—186 років.
Походження невідоме.
1808 року записані до дворянської книги Київської губернії[5].
Згідно з Дзядулевичем Адамовичі були відгалуженням роду Давидовичів гербу Стріла[6].
Близько 1520 року згадується родоначальник Адамовичів — Адам Давидович. Його син, Станіслав Давидович був володарем Муступів у Мінському повіті.
У Адама було 3 дочок: Янухна, Абдрухмана і Солтана. Остання мала 2 синів — Іссупа й Ахмета, які дали початок іншим лініям Адамовичів.
Татарські Адамовичі використовували за герб видозмінену Леліву із двома стрілами.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.