Альбрехт (герцог Пруссії)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
А́льбрехт (нім. Albrecht; 17 травня 1490(14900517) — 20 березня 1568) — великий магістр Тевтонського ордену (1511—1523), перший прусський герцог (1525—1568). Представник династії Гогенцоллернів. Один з перших європейських правителів, що оголосили лютеранство офіційною конфесією у своїх землях. Народився в Ансбасі, Франконія. Син бранденбург-ансбахського маркграфа Фрідріха I. Небіж польського короля Сигізмунда I Старого. Батько другого прусського герцога Альбрехта-Фрідріха. Брат ризького архієпископа Вільгельма. Кельнський канонік.
Альбрехт нім. Albrecht von Brandenburg-Ansbach | ||
| ||
---|---|---|
13 лютого 1511 — 10 квітня 1525 | ||
Попередник: | Фрідріх Саксонський | |
Наступник: | Вальтер фон Кронберг | |
| ||
10 квітня 1525 — 20 березня 1568 | ||
Попередник: | засновано | |
Наступник: | Альбрехт-Фрідріх | |
Народження: |
17 травня 1490[1] Ансбах, Франконський округ, Священна Римська імперія[1] | |
Смерть: |
20 березня 1568[2][3][…] (77 років) Замок Тапіау, Гвардєйськ, Герцогство Пруссія | |
Поховання: | Кафедральний собор Кенігсберга | |
Релігія: | лютеранство | |
Рід: | Гогенцоллерни | |
Батько: | Frederick I, Margrave of Brandenburg-Ansbachd | |
Мати: | Софія Ягеллонка | |
Шлюб: | Анна-Марія Брауншвейг-Каленберг-Геттінгська і Доротея Данська | |
Діти: | Анна Софія Прусська, Альберт Фрідріх, Katharina von Hohenzollernd[4], Friedrich Albrecht von Hohenzollernd[4], Lucia Dorothea von Hohenzollernd[4], Lucia von Hohenzollernd[4], Albrecht von Hohenzollernd[4] і Elisabeth von Hohenzollernd[4] | |
На посту великого магістра безуспішно намагався унезалежнити державу Тевтонського ордену від Польщі. Через відсутність допомоги Рима і Священної Римської імперії зазнав поразки в польсько-тевтонській війні (1519—1521). Під впливом Андреаса Озіандера та Мартіна Лютера став прибічником Реформації, перейшов у лютеранство (1522). За умовами Краківського миру з Польщею секуляризував католицьку тевтонську державу, перетворивши її на світське Прусське герцогство; визнав себе васалом польського короля в обмін на спадковість влади прусських герцогів (1525). Займався поширенням Реформації в Пруссії, конфіскував власність Католицької церкви, навернув більшість населення в лютеранство. Відлучений від церкви папою Климентом VII. Фундатор Кенігсбергського колегіуму (1544, майбутнього університету), найбільшого протестантського релігійно-освітнього центру в Центрально-Східній Європі. На короткий період відновив економічне життя Пруссії. Невільно посприяв поглибленню ідеологічно розколу в середовищі прусських протестантів. Помер у Тапіау, Пруссія. Похований у Кенігсберзькому соборі. Також — А́льберт, А́льбрехт Пру́сський (нім. Albrecht von Preußen), А́льбрехт Гогенцо́ллерн.