Альтернативний рок
жанр рок-музики / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Альтернативний рок?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Альтернативний рок (також відомий як альтернативна музика, альт-рок або просто альтернатива[ком. 1][1]; англ. alternative rock) — жанр рок-музики, що сформувався з музичного андеграунду 1980-х і набув популярності в 1990-х і 2000-і роках. У цьому випадку слово «альтернатива» передбачає антитезу мейнстримовій рок-музиці. Спочатку термін мав ще ширше значення, ним описували покоління музикантів, об'єднаних певними поглядами, музичним стилем або просто незалежними ідеалами панк-року, який заклав наприкінці 1970-х основу для альтернативної музики[2]. Періодично термін «альтернатива» використовували для універсального опису музики андеґраундних рок-виконавців, які досягнули мейнстримової популярності, або будь-якої іншої музики, яку вважали похідною від панк-року.
Альтернативний рок | |
---|---|
Стилістичні походження | |
Походження | |
Типові інструменти | |
Популярність |
Обмежена перед успіхом гранджа і бріт-попа у 1990-х Широко поширений з того часу. |
Піджанри | |
Дженгл-поп — Бріт-поп — Готичний рок — Грандж — Гаражний рок — Дрім-поп — Інді-поп — Інді-рок — Коледж-рок — Мат-рок — Нойз-рок — Пост-рок — Шугейзинг — Емо | |
Споріднені жанри | |
Альтернативний метал |
Альтернативний рок — збірне поняття для музики, зміст якої значно різниться в плані звучання, соціального контексту і регіональних особливостей. До кінця 1980-х журнали, фензини, а також студентське і «сарафанне радіо» істотно розширили популярність жанру серед мейнстримової аудиторії, підкресливши розмаїття альтернативного року, широкий спектр його музичних сцен і стилів, таких як готик-рок, дженгл-поп, нойз-поп, інді-рок, інді-поп, грандж, індастріал, альтернативний хіп-хоп і реп-рок. Більшість цих піджанрів були популярними лише короткий час, але кілька альтернативних гуртів, таких як Hüsker Dü і R.E.M., згодом уклали контракти з мейджор-лейблами. Проте комерційний успіх більшої частини цієї субкультури був незрівнянно нижчим, ніж у інших тогочасних рок - і поп-музикантів. Більша частина колективів залишалася невідомою масовому слухачеві й випускала свої записи на інді-лейблах, не отримуючи значної ротації на популярних радіостанціях, телебаченні чи в газетах. Тільки після прориву Nirvana і стрімкої популяризації гранджу і бритпопу в 1990-х, альтернативний рок став частиною музичного мейнстриму, і багато альтернативних гуртів досягли успіху серед масової аудиторії.
До кінця десятиліття популярність жанру пішла на спад — грандж і бритпоп стали нішевими напрямками, а музичний фестиваль Lollapalooza, який вважався квінтесенцією альтернативного року, не проводився кілька років поспіль. Втім, пост-ґрандж знайшов відгук серед публіки і мав помірний комерційний успіх, зокрема гурти Creed і Matchbox Twenty; також популярності досягли деякі пост-брит-поп колективи, як-от Coldplay і Radiohead. Одним з найвідоміших відгалужень альтернативного року в 2000-х став жанр емо, згодом цей термін був застосований до багатьох виконавців, деякі з них записали дуже успішні альбоми. В період кінця 1990-х — початку 2000-х сформувалося кілька альтернативних груп, які зробили значний внесок у збереження інтересу до жанру, таких як The White Stripes, The Strokes, Arcade Fire, Franz Ferdinand і Interpol, звучання яких було навіяно музикою постпанку і нью-вейв. На початку і в середині 2000-х комерційний успіх мали колективи нової хвилі Modest Mouse і The Killers.
Наразі альтернативний рок розділяють на дві стадії: перша — це гурти 1980-их років із широким діапазоном музичної самоідентифікації; друга — гурти 1990-их років, що одержали після комерційного успіху американського гранджу в 1991—1993 роках таку ж підтримку великих лейблів і розкручування, як і традиційні естрадні й рок-колективи (сам альтернативний рок в ті роки став асоціюватися в основному із гранджом і пост-гранджовими гуртами, таким чином, ставши жанром), при цьому більше безкомпромісні ансамблі пішли в андерграунд.
Термін «альтернативний рок» найуживаніший в США, в той час як у Великій Британії, а також Росії частіше використовують назви «альтернативна музика» й «альтернатива». В Україні використовують обидва терміни.