Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мордеха́й Анеле́вич (пол. Mordechaj Anielewicz, івр. מרדכי אנילֶביץ'; псевдоніми: Малахі, пол. Malachi; Мар'ян пол. Marian; Аньолек пол. Aniołek; нар. 1919 — пом. 8 травня 1943) — командувач Єврейської бойової організації та керівник повстання у Варшавському гетто (квітень-травень 1943).
Мордехай Анелевич | |
---|---|
пол. Mordechaj Anielewicz їд. מרדכי אניעלעװיטש | |
Народження | 1919[1][2][…] Вишкув, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща[3] |
Смерть | 8 травня 1943[2] Варшавське гетто, Варшава, Генеральна губернія, Третій Райх[4] |
Країна | Республіка Польща |
Приналежність | Єврейська бойова організація |
Член | Гашомер Гацаїр і Єврейська бойова організація |
Звання | Командувач |
Війни / битви | Повстання у Варшавському гетто |
Нагороди | |
Мордехай Анелевич у Вікісховищі |
Походив із єврейської родини, яка мешкала на варшавському Повіслі[pl]. Закінчив приватну гімназію для хлопців «Laor» і у 1938 році здав матуру[5]. Від 1934 року належав до соціалістично-сіоністичної скаутської організації Га-Шомер Га-Цаір. Від 1937 року очолював відділення (gdud) загону «Bechazit» і був членом Проводу Га-Шомер Га-Цаір, а у 1939 році увійшов до Ради Проводу. Аби заробити на життя, іноді торгував. Був амбітний, спритний і підприємливий. Також був доволі успішний на журналістській ниві[6].
Під час Польської кампанії разом із друзями-скаутами намагався дістатися до Румунії. Але на той момент Червона армія вже вторглася в Польщу зі сходу. Радянська влада заарештувала Анелевича, але за короткий час він вийшов на свободу. Після капітуляції Варшави повернувся до міста, а під кінець 1939 року на кілька тижнів виїхав до Вільнюса[7]. Після повернення до Варшави продовжував свою діяльність у Раді Проводу Га-Шомер Га-Цаір. Крім того, долучився до редагування газети Neged Hazerem (укр. Проти течії). Мав приязні стосунки з Емануелем Рінґельблюмом[8]. Був хорошим товаришем; викликав довіру своєю скромністю, самоконтролем та проникливістю[9].
Навесні 1942 року став одним зі співорганізаторів Антифашистського блоку[pl] — організації, що діяла у різних гетто Генеральної губернії та Сілезії. У 1942 році як представник Блоку відвідав гетто в Бендзині та Сосновці. Повернувся до Варшави восени 1942 року, вже після завершення великої депортаційної акції до Треблінки[10].
Від жовтня 1942 року — комендант Єврейської бойової організації. Він був одним зі співорганізаторів успішного замаху 29 жовтня 1942 року на заступника коменданта Єврейської поліції Якуба Лейкіна[pl] (хоча й не брав у ньому безпосередньої участі)[11].
Протягом 18-21 січня 1943 року керував першою збройною акцією самооборони у Варшавському гетто, яка призвела до призупинення другої нацистської операції з депортації мешканців гетто до Треблінки (так званої січневої акції); зокрема, загін під керівництвом Анелевича влився в колону євреїв, яких вели на Умшлагплац. Після його сигналу (на розі вулиць Заменгофа[pl] та Ніскої[pl]) вони атакували німецьких конвоїрів. Більшість єврейських бійців загинула, але кілька десятків євреїв з колони зуміли втекти[12]. Січневі бої зміцнили позиції та авторитет Анелевича як очільника Єврейської бойової організації[13].
19 квітня 1943 року Мордехай Анелевич очолив повстання у Варшавському гетто. Загинув 8 травня 1943 року разом з іншими лідерами Єврейської бойової організації в оточеному німцями бункері[pl] на вулиці Мілій[pl], 18. Деталі його смерті невідомі[14]. В бункері тоді знаходилося близько 120 повстанців, серед них і дівчина Анелевича Міра Фухрер. Багато з них за закликом Ізраеля Вільнера[pl] здійснило самогубство[15].
Щоденник, який Анелевич вів до березня 1943 року, не зберігся.
Наказом L.400/BP Головної комендатури АК за 25 липня 1944 року Мордехай Анелевич був посмертно нагороджений Хрестом Хоробрих, а 18 квітня 1945 року керівництво Польської Народної армії надало йому Хрест Грюнвальда третього ступеня[16].
Ще протягом війни його іменем було названо партизанський відділ Гвардії Людової[pl], утворений з учасників повстання у Варшавському гетто.
У 1955 році колишню вулицю Генсю було перейменовано на вулицю Мордехая Анелевича[pl][17].
Мордехая Анелевич вшановано одним із кам'яних блоків варшавського Шляху пам'яті мучеництва і боротьби євреїв у Варшаві[pl] на вулиці Дубоіс. Його прізвище також є на обеліскові біля місця пам'яті на колишній вулиці Мілій, 18, названому Курганом Анелевича.
У Вишкуві, біля мосту через Західний Буг, на місці будинку, де народився Анелевич, встановлено присвячений йому пам'ятник із написами польською, англійською та івритом.
Ім'я Анелевича носить кібуц Яд-Мордехай[pl] (укр. Пам'ять Мордехая) в Ізраїлі, заснований у 1943 році. У 1990 році у Варшавському університеті було відкрито Центр дослідження та навчання історії та культури євреїв у Польщі імені Мордехая Анелевича (пол. Centrum Badania i Nauczania Dziejów i Kultury Żydów w Polsce im. Mordechaja Anielewicza); від 2001 року Центр є підрозділом Історичного інституту Варшавського університету.
У 1983 році до 40-ї річниці смерті, в Ізраїлі було випущено набір із двох поштових марок із портретами Анелевича та Йозефа Ґлазмана, героїв Варшавського та Вільнюського гетто[18].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.