Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Анемічна галактика — тип спіральних галактик, що характеризується низьким контрастом між спіральними рукавами та диском.
У 1976 році канадський астроном Сідні Ван ден Берг запропонував термін «анемічна галактика» для класифікації галактик, що займають проміжне положення між багатими газом спіральними галактиками з активним зореутворенням та бідними газом лінзоподібними галактиками[1].
Анемічні галактики мають не лише малий контраст спіральних рукавів у порівнянні з рештою диска, але й мають малу кількість і густину нейтрального водню[2][3]. Кольори анемічних галактик червоніші, ніж у нормальних галактик, вміст зон іонізованого водню менший, активність зореутворення нижча[3].
Спочатку вважалося, що вміст молекулярного водню в подібних галактиках такий самий, як у звичайних спіральних галактик[4], але подальші дослідження показали, що у ряду анемічних галактик спостерігається дефіцит молекулярного газу[5].
Анемічні галактики не слід плутати з галактиками, що мають червоний колір внаслідок малої активності зореутворення, але мають нормальний вміст нейтрального газу, як у випадку з Туманністю Андромеди[6][7].
Оскільки більшість галактик такого типу розташовані в багатих скупченнях галактик, було висловлено припущення, що подібне оточення може бути причиною перетворення нормальних спіральних галактик на анемічні. Дослідження спіральних галактик у скупченні Діви показало, що в порівнянні з ізольованими спіральними галактиками у галактик скупчення нейтральний газ і області зореутворення обмежені розміром оптичного диска, причому активність зореутворення нижча[8][9]. Фізичні процеси у скупченнях галактик, такі як взаємодія з середовищем усередині скупчень або взаємодії з сусідніми галактиками, можуть бути відповідальними за створення анемічних галактик шляхом позбавлення нормальних галактики газу або підсилення на деякий час темпу зореутворення, що згодом призводить до вичерпання газу та припинення зореутворення[10]. Ізольовані зоряні системи при активному зореутворенні також можуть стати анемічними галактиками при вичерпанні вмісту газу[3].
Найімовірніше, що в подальшому анемічні галактики мають вичерпати залишки газу і припинити зореутворення, ставши системами, схожими на лінзоподібні галактики; можливо, більшість лінзоподібних галактик у скупченнях раніше були спіральними галактиками[10].
Пасивні спіральні галактики — тип спіральних галактик, розташованих у багатих скупченнях галактик на високих червоних зміщеннях. Подібні галактики мають спіральну структуру, але практично не виявляють зореутворення[11], що часто спостерігається тільки в їхніх центральних областях[12]. У таких галактиках не спостерігаються масивні зорі (понад 20 мас Сонця[12]).
Результати комп'ютерного моделювання показують, що подібні галактики знаходяться на етапі перетворення на лінзоподібні галактики, оскільки втратили водень в гало, який міг би поповнити вміст газу в диску, вичерпаний при зореутворенні[13].
Оскільки за рядом властивостей пасивні спіральні галактики подібні до анемічних галактик[14], співвідношення між цими типами галактик залишається нез'ясованим[13]: пасивні галактики можуть бути етапом на шляху перетворення анемічних галактик в лінзоподібні[15] або пасивні галактики можуть бути тим самим типом об'єктів, і різниця полягає лише у більшій віддаленості пасивних галактик[16].
NGC 4921 у скупченні Волос Вероніки та Messier 90 у скупченні Діви є анемічними галактиками[1].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.