Арнор
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Арнор (від квен. Arnanóre/Arnanor та синд. Ara (високий, королівський) та (N)dor (земля), у перекладі — «Королівська земля») — у творах Дж. Р. Р. Толкіна північне королівство дунаданів у Середзем'ї. Свою назву воно отримало тому, що було засновано Еленділом, який був Верховним Королем не тільки для Арнору, але також і для Ґондору. Фактично як єдина держава проіснувало до 862 року Третьої Епохи та було відновлено лише на початку Четвертої Епохи після Війни Персня та коронації Араґорна.
Як розповідається у додатках до «Володаря Перснів» «у часи розквіту Арнор охоплював увесь Еріадор, окрім земель за річкою Лун та земель на схід від Сірого Потоку і Шумної, де розташовувалися Рівенделл і Край Гостролиста»[1] Населення Арнору складалося не тільки з дунаданів, але також включало у себе як людей, споріднених з аданами, котрі раніше перебували у дружніх стосунках з нуменорцями, так і місцеві племена, частина з яких ставилися до дунаданів вороже. Серед них були, наприклад, нащадки народу, який колись жив у Білих Горах, споріднені з горянами Сірого Краю. Столицею Арнору був Аннумінас на березі озера Ненуял.