Балканські гори

Балканські гори, або Стара Планина (болг. Стара Планина) — гори на Балканському півострові, головним чином у Болгарії, яку перетинають із заходу на схід. Західні відроги у Північній Македонії і Сербії. Балканські гори є продовженням Карпат, відокремлені Дунаєм.

Балканські гори
Центральні Балкани Центральні Балкани
42°47′03″ пн. ш. 24°58′34″ сх. д.
Країна	Сербія і  Болгарія[1]
Регіон	Ловецька область[1]
Розташування	Болгарія, Північна Македонія,  Сербія
Система	Балкани
Тип	гірський хребет
матеріал	гнейс, вапняк
Висота	2 376 (вершина Ботєв) м
Площа	11 596 км²
Балканські гори Балканські гори (Сербія)
Балканські гори у Вікісховищі

Іскар

Коз'я стіна

Довжина становить 555 км, висота гір сягає 2376 м (вершина Ботев). Складені переважно кристалічними сланцями й гранітами палеозою і докембрія, а також мезозойськими вапняками, пісковиками, конгломератами. Поширений карст. Через Стару-Планину протікає річка Іскир. Вкриті лісами (бук, дуб), гірськими луками. На північних схилах Балканських гір розташований природний парк Болгарка. Він займає територію центрального і східного розділу гір. Поширені мінеральні джерела.

Основні перевали

• Петроханський перевал,
• Чурекський перевал,
• Шипкинський перевал,
• Республіки перевал,
• Іскирський перевал,
• Перевал Витиня,
• Перевал Беклемето,
• Вратницький перевал,
• Котельський перевал,
• Вирбицький перевал,
• Ришський перевал,
• Ущелина Люда Камчия
• Айтоський перевал
• Дюлинський перевал
• Обзорський перевал

Піки

• Ботев — 2376 м
• Вежен — 2198 м
• Міджор — 2169 м
• Ком — 2016 м
• Тодорині Куклі — 1785 м
• Мургаш — 1687 м
• Шипка — 1523 м
• Бузлуджа — 1441 м
• Балгарка — 1181 м
• Лєвскі
• Ветрен — 1330 м

Печери

• Рабішська печера
• Сиєва-Дупка
• Лєдєніка

Корисні копалини

Родовища мідних, свинцево-цинкових та залізних руд, кам'яного і бурого вугілля.

Важливий кліматорозділ між північною і південною Болгарією; у гребневій частині випадає 800—1100 мм опадів на рік, і гори протягом декількох місяців покриті снігом.

Рослинний світ

Північні, вологіші схили до висоти 1700—1800 м покриті лісами з дуба, буку, граба, а також хвойних порід. Вершини зайняті лугами (полонинами). У східній частині гір — густі листяні ліси з вічнозеленим підліском і ліанами.

Історія

Біля піка Ботев є Шипкинський перевал, місце дії Шипкинської битви в ході Російсько-Турецької війни 1877—1878 років, яка закінчила панування Туреччини на Балканах.

Див. також

• Родопи
• Рила
• Пірин
• Динарські Альпи
• Шар-Планина
• Пінд

Джерела

• ww.staraplanina.org

1. GEOnet Names Server — 2018.

   d:Track:Q1194038