Loading AI tools
український волейбольний клуб зі Львова З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Волейбольний клуб «Барком-Кажани» — волейбольний клуб із м. Львова, Україна. Заснований 2009 року[1]. Грав у Суперлізі України. Неодноразовий переможець першостей України, володар Кубка та Суперкубка України. Із сезону 2022—2023 виступає в елітній польській Плюс Лізі.
«Барком-Кажани» | |
Заснований | 2009 |
---|---|
Адреса клубу | Львів, вул. Володимира Великого,117 |
Зала | Боско-Арена |
Місткість | 588 |
Президент | Олег Баран |
Тренер | Уґіс Крастіньш |
Капітан | Ілля Ковальов |
Змагання | Суперліга, Плюс Ліга |
У сезоні 2009-2010 команда виступала в 1 аматорській лізі, в якій посіла 1 місце.
У 2010 році «Барком» потрапила в Першу лігу чемпіонату України серед чоловіків, а згодом стала чемпіоном України (сезон 2011—2012[2] та виборола путівку до Вищої ліги.
Знаковим для команди став травень 2013 року, який ознаменувався виходом «Баркому» у волейбольну Суперліги. Такий спортивний прорив став можливим завдяки перемозі львів'ян у двох перехідних матчах. 13 травня із рахунком 3:1 ВК «Барком» розгромив харківську «Юридичну академію». Не поступилися львів'яни своїм супротивникам і наступного дня. Гра з харківською командою завершилася із загальним результатом 3:2 на користь «Баркому». Відтак, «баркомівці» стали першою волейбольною командою на Львівщині, яка за останні 20 років потрапила до найвищого волейбольного дивізіону. З цього часу «Барком» розпочинає нову сторінку у волейбольному спорті. У серпні 2013 року команда змінює назву на «Барком-Кажани» та засновує у Львові Перші Міжнародні волейбольні змагання «Кубок Лева»[3].
У сезоні 2013/2014 львівський «Барком» дебютував у Суперлізі, завершивши змагання в чвертьфіналі плей-оф програвши «Фавориту» з Лубни.
У сезоні 2014-2015 клуб посів 5 місце в підсумковій класифікації Суперліги.
У сезоні 2015-2016 команду очолив польський тренер Ян Сух[4]. «Кажани» посіла 4-те місце, у боротьбі за бронзу поступилися клубу «Юридична академія» з Харкова.
У 2016 році «Кажани» підписали контракт із новим головним тренером — латвійським спеціалістом Угісом Крастіньшем[5]. Здобули перший трофей у своїй історії — Суперкубок України[6]. У фіналі був розбитий харківський «Локомотив» з рахунком 3:0.
Того ж року львівський клуб дебютував у Кубку ЄКВ, однак залишив турнір на першій його стадії (1/32 фіналу), вилетівши від сербської «Воєводини» (3:1 — вдома, 0:3 + програний золотий сет — у гостях) [7].
У лютому 2017 команда Угіса Крастіньша стала володарем Кубка України. У фіналі турнірі знову подолали вже принципового суперника — «Локомотив» (Харків) (3:0) [8]. Проте у фінальній серії матчів Суперліги команда поступилася «Локомотиву» з рахунком 1:3 в серії та стала срібним призером чемпіонату.
Сезон 2017-2018 розпочався невдало з програшу в Суперкубку України[9]. Вигравши в перше чемпіонат України в та другий Кубок України. У єврокубках дійшли до 1/16 фіналу Кубка CEV, де знову програли сербському клубу «Воєводина НС Семе Новий Сад».
Сезон 2018-2019 «Кажани» розпочали з перемогли в Суперкубку, здолавши «Новатор» (Хмельницький) 3:2[10]. Здобули друге чемпіонство України, здолавши у фіналі «Серце Поділля» 3:0. У Кубку України також здобули перемогу, обігравши у фіналі «Серце Поділля», зробивши хет-трик із трофеїв в Україні.
Сезон 2019-2020 вийшов невдалим для «Кажанів»: здолавши в Суперкубку «Серце Поділля» 3:1[11], у фіналі Кубка України поступилися майбутньому володарю «Житничам» із Житомира[12].
У сезоні 2020–2021 чорно-помаранчеві вперше взяли участь у Кубок виклику ЄКВ. Після поразки в першому матчі вдома з рахунком 3:2 від румунського «Динамо» (Бухарест) «Барком-Кажани» не брали участь у другому матчі, який мав відбутися в Румунії, через спалах COVID-19 в українській команді, тому були дискваліфіковані. У тому ж сезоні клуб виграв третій титул чемпіона України[13], а також четвертий титул у Кубку України[14] та Суперкубку України.
На початку листопада 2021 Управління спорту Львівської міської ради та ЛКП «Спортресурс» подарували клубу тренувальну гармату для подачі волейбольних м'ячів вартістю 300 тис. грн.[15]
1 грудня 2021 у першому матчі Кубку виклику ЄКВ 2021—2022 в гостях поступився словенському клубу «ACH Volley» (Любляна) — 0:3 (14:25, 17:25, 13:25)[16].
На початку квітня 2022 команду покинув російський легіонер Олександр Дьячков, який перейшов до кемеровського волейбольного клубу «Кузбас»[17].
Чемпіонат України
Кубок України
Суперкубок України
Сезон 2024/2025
№ | Ім'я, прізвище | Позиція | Країна | Дата народження | Зріст | Вага | Висота атаки | Висота блоку |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2 | Ілля Ковальов | Догравальник | 31.08.1996 | 198 см | 86 кг | |||
3 | Лоренцо Поуп | Догравальник | 12.06.2001 | 205 см | 80 кг | 355 см | 350 см | |
4 | Олег Шевченко | Догравальник | 8.01.1993 | 194 см | 95 кг | 330 см | 310 см | |
6 | Матіас Вялімаа | Зв'язуючий | 1.11.2001 | 192 см | 85 кг | 330 см | 315 см | |
9 | Руне Фастеланн | Центральний блокуючий | 17.12.1995 | 204 см | 98 кг | 350 см | 330 см | |
11 | Мярт Таммеару | Догравальник | 17.03.2001 | 198 см | 84 кг | 330 см | 320 см | |
12 | Владислав Щуров | Центральний блокуючий | 27.04.2001 | 207 см | 350 см | 330 см | ||
13 | Василь Тупчій | Діагональний | 13.01.1992 | 196 см | 90 кг | 325 см | 315 см | |
17 | Денисс Петровс | Зв'язуючий | 31.08.1986 | 188 см | 85 кг | 344 см | 330 см | |
19 | Андрій Рогожин | Центральний блокуючий | 13.07.1997 | 203 см | 95 кг | 345 см | 325 см | |
21 | Пампушко Ярослав | Ліберо | 11.11.2001 | 178 см | 77 кг | |||
23 | Тимур Цмокало | Ліберо Догравальник |
23.12.2003 | 197 см | 94 кг | 365 см | 338 см | |
29 | Андрій Швец | Центральний блокуючий | 12.05.2005 | 198 см | 305 см | 285 см | ||
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.