Бери́лій (хімічний символ —
Be
, лат. Beryllium) — хімічний елемент з атомним номером 4, який належить до 2-ї групи (за старою класифікацією — головної підгрупи II групи), 2-го періоду періодичної системи хімічних елементів, та є першим представником лужноземельних металів.
Коротка інформація Берилій (4Be), Назва, символ, номер ...
Берилій (4Be) |
---|
Назва, символ, номер |
Берилій, Be, 4 |
---|
Зовнішній вигляд простої речовини |
твердий, крихкий, сріблясто-сірий метал |
---|
|
Емісійний спектр |
|
---|
|
Група, період, блок |
група 2, період 2, s блок |
---|
Класифікація |
лужноземельний метал |
---|
Властивості атома |
---|
Атомний номер |
4 |
---|
Атомна маса (молярна маса) |
9.0121831(5)[1] а.о.м. (г/моль) |
---|
Радіус атома |
112 пм |
---|
Рад. Ван дер Ваальса |
153 пм |
---|
Електр. конфігурація
Електронні оболонки |
[He] 2s2
2, 2 |
---|
Хімічні властивості |
---|
Ковалентний радіус |
96±3 пм |
---|
Іонний радіус |
(+2): 35 пм |
---|
Електронегативність |
(за Полінгом): 1.57 |
---|
Електродний потенц. |
(Be←Be1+): −1.69 В |
---|
Ступені окиснення |
+1[2], +2 |
---|
Енергія іонізації |
(1й e-): 899.5 кДж/моль (2й e-): 1757.1 кДж/моль (3й e-): 14848.7 кДж/моль |
---|
Термодинамічні властивості |
---|
Густина |
(при кіT): 1.848 г/см³ (при Tпл): 1.69 г/см³ |
---|
Температ. плавлення |
1560 K (1286.85°C) |
---|
Температура кипіння |
3243 K (2969.85°C) |
---|
Критична точка |
5205 К (4931.85°C), МПа |
---|
Теплота плавлення |
12.21 кДж/моль |
---|
Теплота випаровув. |
292 кДж/моль |
---|
Моляр. теплоємність |
16.443[3] Дж/(K·моль) |
---|
Молярний об'єм |
5 см³/моль |
---|
|
Кристалічна ґратка |
---|
Структура ґратки та Період ґратки |
гексагональна щільноупакована a=2,286; c=3,584 Å (при н. у.) |
---|
|
кубічна (між 1277-1287 °C) |
---|
Відношення c/a |
1,567 |
---|
Температура Дебая |
1000 K (727°C) |
---|
Інші характеристики |
---|
Магнітна структура |
діамагнетик |
---|
Питомий опір |
(при 20 °C): 36 Ом·м |
---|
Теплопровідність |
201 Вт/(м·К) |
---|
Теплове розширення |
(при 25°C): 11.3 мкм·м-1·К-1 |
---|
Швидкість звуку |
(т.д., при кіT): 12890[4] м⁄с |
---|
Модуль Юнга |
287 ГПа |
---|
Модуль зсуву |
132 ГПа |
---|
Модуль всебі. стиску |
130 ГПа |
---|
Коефіцієнт Пуассона |
0.032 |
---|
Твердість Мооса |
5.5 |
---|
Твердість Віккерса |
1670 МПа |
---|
Твердість Брінелля |
590–1320 МПа |
---|
Номер CAS |
7440-41-7 |
---|
Найдовгоживучиші ізотопи берилію |
---|
Ізт |
N |
ІП |
Сп |
ПН |
ФР |
ЕР (МеВ) |
ПР |
7Be |
3 |
рідкий |
3⁄2- |
53.12 д |
ε |
0.862 |
7Li |
9Be |
5 |
~100% |
3⁄2- |
9Be стабільний |
10Be |
6 |
рідкий |
0+ |
1.36×106 р |
β- |
0.556 |
10B |
|
Берилій у Вікісховищі |
Закрити
Також бери́лієм називають просту речовину хімічного елемента Берилію. За нормальних умов це легкий, твердий, крихкий, сріблясто-сірий, хімічно активний метал.
Представлений Берилій лише одним стабільним ізотопом 9Be. При нагріванні сполучається з киснем, галогенами та іншими неметалами. Розчинний в лугах і більшості кислот. При високих температурах взаємодіє з більшістю металів, утворюючи бериліди. Леткі сполуки берилію та пил, що містить берилій, токсичні. Відомо 54 берилієві мінерали, найважливіші — берил, фенакіт, бертрандит, гельвін, крім того, берилій міститься у мінералі бабефіт.